Українські громадяни, які мешкають і перебувають за кордоном, вважають, що нинішні умови голосування, які були на виборах президента України 31 березня, є дискримінаційними, і з цієї причини вимагають від української влади невідкладних політичних рішень.
Читайте такожWashington Post: На тілі України проступають старі тріщини, і це проблема
Про це йшлося на прес-конференції «Українські мігранти проти архаїчності організації виборів за кордоном та вимагають впровадження електронного голосування» в УНІАН.
Засновниця Глобального руху "Моя Україна", президент ГО «Обміни Лотарингія-Україна» (Франція) доктор Віолета Москалу зазначила, що останні три місяці її організація спостерігала за тим, як планувалася організація виборів президента України на 101-й закордонній виборчій дільниці у 72 країнах світу. Під час цього спостереження був виявлений різний комплекс проблем, які необхідно вирішувати терміново. Зокрема, вона вказала на відсутність забезпечення конституційного права обирати українськими громадянами, які перебувають за кордоном.
“Можна говорити про певну дискримінацію виборчого права мільйонів українських громадян”, - вважає Москалу.
“Потрібно прийняти певні політичні рішення вже одразу в наступні півтора-два місяці для того, щоби забезпечити легітимність виборчого циклу під час наступних парламентських виборів у жовтні 2019 року”, - наголосила засновниця Глобального руху "Моя Україна".
Своєю чергою, громадська активістка, правозахисниця, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» (Польща) Наталка Панченко під час скайп-включення розповіла, що 31 березня, у день голосування, цілий день провела на виборчій дільниці у Варшаві, але українські активісти спостерігали за перебігом виборів на інших дільницях у Польщі. Вона зазначила, що нічого непередбачуваного не відбулося. Спостерігалася суттєва явка і величезні черги на дільницях.
“У Варшаві ввечері ситуація була катастрофічною, тому що на 19:55 під дільницею стояли ще понад 300 осіб, які прагнули проголосувати”, - наголосила вона.
Панченко заявила, що кількість виборців була більшою, аніж пропускна спроможність дільниці: “Ми говорили, що будуть проблеми на виборах ще задалеко до їх початку. Це можна було передбачити, оскільки виборчих дільниць у Польщі всього чотири. Їх пропускна спроможність – це біля 16 тисяч, при тому, що кількість виборців, яка проживає на території Польщі, – це приблизно один мільйон громадян України, які мають право голосу.”
На території Польщі у першому турі проголосували 7 тис. 799 виборців – це менше ніж 1%.
До головних проблем такого стану справ Панченко віднесла складний процес реєстрації виборців, малу кількість виборчих дільниць і далеку відстань до них (в середньому 300-400 км українцям треба додати, аби потрапити на дільницю в країнах Європи, а також 2-3 тис. км в США, Канаді, Австралії і Африці).
“Цю відстань за теперішнім законодавством треба подолати мінімум двічі – один раз, щоб зареєструватися, і другий раз вже безпосередньо для того, щоб взяти участь у виборах”, - зауважила Панченко.
У цьому зв’язку лідер громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» нагадала, що вже необхідно говорити про електронне голосування, яке у “довгостроковій перспективі зможе системно розв’язати цю проблему”.
При цьому Москалу звернула увагу на світову практику і, зокрема на досвід Італії, Франції, Німеччини, що голосування може відбуватися не тільки на території дипломатичних установ – посольств і консульств, а відбуватися дистанційно від цих установ і. в тому числі, за допомогою пошти.
Своєю чергою науковець, громадський діяч української громади в Франції та у Швейцарії доктор Ігор Решетняк під час включення по скайпу сказав, що у Швейцарії на виборчій дільниці проголосували 400 осіб з числа зареєстрованих громадян (1319 виборців), коли загалом у цій країні проживає майже 7 тис. українців. Він підкреслив, що якби усі ці громадяни прийшли на виборчу дільницю, очевидно, що вони усі проголосувати б не змогли.
“Тому що виборча дільниця просто не змогла б прийняти таку кількість виборців”, - сказав він.
Також він запропонував варіанти вирішення поточних проблем для покращення умов голосування українцями за кордоном.
“Можна дійсно зробити електронну реєстрацію. Це не є чимось складним, це можна дійсно зробити за кілька, можливо, тижнів чи місяців, проговорити, прийняти закон”, - вважає Решетняк.
Також він вважає, що необхідно збільшити кількість виборчих дільниць за кордоном. Він навів приклад Молдови, яка прибрала із закону вимогу про відкриття виборчих дільниць лише при дипустановах, і тепер створює набагато більше виборчих дільниць за кордоном.
“Нарешті, хотілося б також бачити альтернативні методи голосування, саме голосування поштою, а в перспективі і електронне голосування”, - додав Решетняк.
Нагадаємо, у закордонному виборчому окрузі на виборах президента з великим відривом переміг чинний глава держави Петро Порошенко.
