Київ. 22 жовтня. УНІАН. В МЗС України здивовані змістом висловлювань Державного міністра МЗС Німеччини Гернота ЕРЛЕРА щодо євроатлантичних прагнень України.

Про це йдеться в переданому УНІАН коментарі прес-служби МЗС України.

«Особливо дивує, що ці висловлювання прозвучали не під час зустрічей зі своїми українськими партнерами, які могли б дати аргументовані відповіді, а під час відеомосту Москва-Берлін», - зазначили в прес-службі, додавши, що у цьому зв’язку стає більш зрозумілим, звідки російське суспільство, залякане владою страшилками про НАТО, отримує підживлення своїх перекручених уявлень щодо реального ставлення в Україні до цієї організації та суті української євроатлантичної політики.

Відео дня

В МЗС визнають, що в Україні, як і в будь-якій демократичній державі, існують протилежні точки зору щодо євроатлантичних прагнень. «Це, мабуть, єдине об’єктивне твердження, яке прозвучало з вуст пана ЕРЛЕРА. Все інше – пересмикування, некоректна маніпуляція цифрами та фактами, замішані на риториці, неприйнятній в оцінках високопосадовцем позиції іншої суверенної держави»,- зазначили в прес-службі.

В МЗС відзначають, що Г.ЕРЛЕР договорився до того, що фактично поставив під сумнів можливість України робити внесок у безпеку на євроатлантичному просторі. В зв’язку з чим в міністерстві наголосили, що Україна, на відміну від багатьох держав-членів цієї організації, бере участь в усіх без винятку миротворчих операціях під проводом НАТО.

Зовнішнополітичне відомство стурбоване, що з логіки Г.ЕРЛЕРА випливає, що Німеччина та інші держави ЄС насправді жалкують з приводу далекоглядних рішень, які схвалив Альянс в Бухаресті щодо України та Грузії.” На наш погляд, таку позицію навряд чи поділяє Канцлер ФРН Аангела МЕРКЕЛЬ, яка особисто долучилася до формулювання перспективи вступу України до НАТО. Мабуть, не за горами вибори у ФРН»,- зазначили в прес-службі.

Що стосується тверджень про розподіл України на два непримиренні політичні табори та можливий розкол на грунті євроатлантичної політики нашої держави, то в МЗС порадили Г.ЕРЛЕРУ надто не перейматися цими “уявними фобіями”. В міністерстві запевнили, що Президент, уряд України у своїй євроатлантичній політиці діє у відповідності з Конституцією України та чинним законодавством, схваленим парламентом України, яке прямо передбачає вступ України до НАТО як пріоритет зовнішньої політики держави. При цьому, наголошують в міністерстві, безперечно, остаточне рішення буде прийматися з урахуванням думки українського народу.

“Що стосується кількості виборів на одиницю часу у конкретній державі, то порадили б ЕРЛЕРУ ретельно вивчити історію держав-членів Альянсу перед тим, як бідкатися з приводу законного права народу вирішувати внутрішньополітичні проблеми у демократичний спосіб – через вибори”, - додали в МЗС.

Як повідомляв УНІАН, державний міністр Федерального міністерства закордонних справ ФРН Г.ЕРЛЕР під час відеомосту Москва-Берлін «Кавказький конфлікт. Що далі? Геополітичні наслідки» сказав, що продовження Україною курсу на інтеграцію в НАТО загрожує розколом країни. Він зазначив, що в Україні в питанні вступу до НАТО є протилежні точки зору.

При цьому Г.ЕРЛЕР підкреслив, що ставлення до вступу в НАТО дуже чітко розподіляється по території України: Схід – категорично проти, Захід – за вступ до Альянсу.

«До тих пір, поки положення таке, абсолютно очевидно, що існує велика небезпека нестабільності в Україні, й продовження курсу на інтеграцію в НАТО призведе до ще більшого розколу країни. Ми не маємо наміру дестабілізувати сусідню країну такими кроками, що може призвести до її розколу», - підкреслив Г.ЕРЛЕР.

Г.ЕРЛЕР підкреслив, що стримана позиція Німеччини щодо приєднання України та Грузії до ПДЧ жодним чином не пов`язана з останніми подіями на Кавказі. За його словами, побоювання Німеччини та інших країн ЄС стали очевидними на Бухарестському саміті НАТО. Г.ЕРЛЕР додав, що це стосується внутрішньої готовності країн інтегруватися до Альянсу, ходу внутрішніх реформ, роботи демократичних інституцій і спроможності робити внесок у безпеку НАТО. «Поки немає причин говорити про такі високі стандарти кандидатів», - сказав він. Г.ЕРЛЕР вважає, що з моменту Бухарестського саміту мало що змінилося, й ці чинники відіграватимуть велику роль під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в грудні.