В Україні пацієнти з складними формами гепатитів по півроку чекають операцій по трансплантації цього органу. Дочекатися вдається не всім. За останні роки померли п`ять чоловік. Пересадку печінки в Україні роблять тільки в Київському інституті трансплантології імені Шалімова. І лише один хірург.
Хоча таких операцій могло б бути набагато більше. Адже печінка - . А пересадка може проходити без шкоди здоров`ю донора. Але український закон дозволяє бути донорами тільки родичам. А що робити тим, у кого їх немає?
Операція по пересадці печінки. Донор в одній операційній, а реципієнт - кому, власне, пересаджують орган, - в іншій. Лікарі - люди забобонні. Поки не запрацює нова печінка, - ніякої інформації про пацієнта.
Олег Котенко, лікар-трансплантолог інституту трансплантології і хірургії ім. Шалімова:
"Прошу Бога про допомогу, щоб він допоміг зробити мені операцію, щоб хворі видужували і виживали".
Він - єдиний український хірург, який проводить трансплантацію печінки. З моменту першої в Україні операції пройшло 7 років. Не вижили 15 людей. Але врятовані 45.
У Котенка були стажування в Японії і в Америці. У США 5 тисяч трансплантацій в рік. У нас тільки 15. Всі пересадки від родича до родича. Від померлої людини - як це роблять в більшості країн - жодної.
А ось, що буде завтра - лікарі знають напевно. Буде довгий лист очікування. Зараз в ньому близько 20 чоловік. Черга на операції на півроку вперед. А скільки тих, хто не зміг знайти донорів: група крові близьких родичів просто не підходить.
Олег Котенко, лікар-трансплантолог інституту трансплантології і хірургії ім. Шалімова:
"У нас в Україні ситуація схожа на ситуацію в Японії і Кореї. Там суспільство не приймає пересадки органів від трупів. Вони удосконалили закони, і зараз є можливість обміну донорами між сім`ями".
