Протягом першого кварталу 2016 року Комісія Міністерства охорони здоров’я України з питань направлення на лікування за кордон ухвалила рішення щодо оплати лікування 50 осіб на суму майже 150 млн грн.
Як повідомили УНІАН у прес-службі МОЗ України, також вже перераховано кошти на лікування всіх громадян, відповідно яких ухвалені позитивні рішення.
В цілому у 2016 році Міністерству охорони здоров’я передбачено видатки за загальним фондом за бюджетною програмою КПКВК 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» у сумі понад 203 млн 948 тис. грн.
Читайте такожЧому ніхто не хоче очолити МОЗ Минулого року за рахунок асигнувань держбюджету було направлено на лікування за кордон 81 особу на суму 200 млн грн, 2014 року – 39 осіб на суму майже 52 млн грн, 2013 р. – 47 осіб на суму понад 51,6 млн грн, 2012 р. – 14 ociб на суму понад 14,2 млн грн, 2011 р. – 19 ociб на суму понад 14,4 млн грн, 2010 р. – 40 осіб на суму понад 30,2 млн грн.
Пацієнти, яким лікування за кордоном оплатило Міністерство охорони здоров`я, висловили вдячність за порятунок життів та організувалися, аби підтвердити власними фото, що вони отримали необхідну допомогу за державний кошт.
Як відомо, до зарубіжних клінік за програмою «Лікування громадян України за кордоном» направляються громадяни України для отримання медичної допомоги в основному з приводу онкогематологічних, онкологічних, нейрохірургічних, кардіохірургічних захворювань та вроджених аномалій розвитку, у разі неможливості її надання в умовах закладів охорони здоров'я України.
Після надходження до МОЗ належним чином оформлених документів питання направлення хворого на лікування за кордон розглядається на засіданні Комісії міністерства з питань направлення на лікування за кордон, де й ухвалюється рішення про доцільність лікування за кордоном у кожному конкретному випадку. Обов’язковою умовою ухвалення Комісією позитивного рішення має бути складене головним спеціалістом відповідного профілю МОЗ України обгрунтування щодо неможливості ефективного лікування хворого в Україні, а також підтвердження медичним закладом зарубіжної країни можливості надання відповідної спеціалізованої допомоги.
