Літні люди, які регулярно вживають баклажани — у свіжому вигляді чи у домашніх заготовок — менше страждають на різні серцево-судинні захворювання і довше живуть. У них менше проблем з серцем, судинами, печінкою, кишечником, суглобами і з хребтом.

У плодах баклажана міститься близько 90% води, до 1,5% клітковини, 1,4% білка, вітамінів групи В, С, РР, провітаміна А, калій, кальцій, залізо, фосфор і специфічний для баклажана — мелонген, що додає овочу гіркуватого присмаку.

Баклажан помітно знижує рівень холестерину в крові, сприяє зменшенню відкладення бляшок холестерину в стінках судин.

Відео дня

Дієтична цінність баклажана також обумовлена високим вмістом калія, що робить позитивний вплив на роботу серця. Тому його рекомендують при атеросклерозі судин серця, судин мозку, аорти, судин нижніх кінцівок, при фонічній ішемічній хворобі серця, при серцевій недостатності, при гіпертонічній хворобі, при порушення ритму серцевих скорочень. Баклажан вводять до раціону хворим, що перенесли гострий інфаркт міокарду та інсульт.

Баклажан має сечогінну дію і рекомендується при набряках нижніх кінцівок, пов`язаних з серцевою і з нирковою недостатністю.

Особливо корисний баклажан літнім людям, які мають «букет» різних захворювань. Баклажан корисний при деформуючому артрозі, при остеохондрозі і при остеопорозі. Завдяки своєму хімічному складу баклажан сприяє відновленню хрящової тканини суглобів і зміцнює кістки.

Баклажан покращує травлення, нормалізує перистальтику кишечника. Тому в дієтичному харчуванні використовують його при хронічному гастриті, особливо при гастриті зі зниженою секреторною функцією, при синдромі роздратованого кишечника, особливо зі схильністю до запорів, при дисбактеріозі.

Баклажан підвищує жовчовиділення і рекомендується при захворюваннях печінки, підшлункової залози і жовчовивідних шляхів: при дискінезії жовчного міхура, при хронічному холециститі, при хронічному панкреатиті і при хронічному гепатиті.

Баклажани володіють антибіотичною активністю і тому при деяких захворюваннях шкіри, наприклад при гнійничкових висипаннях, можуть використовуватися у вигляді соку з сирих плодів для змазування 2-3 рази в день ураженої поверхні.