В Україні на сьогодні майже 80% дітей мають одне або кілька захворювань.
Про це повідомила на прес-конференції в УНІАН заступник голови ВГО «Правозахисна організація «Спільна мета» Катерина АЛАНДАРЕНКО, презентуючи результати проведення моніторингу та підготовки Громадського звіту щодо виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини.
За її словами, моніторинг засвідчив, що ситуація із забезпеченням прав дітей на охорону життя та здоров’я, опіку, піклування, усиновлення, освіту, майно, житло, захист від жорстокості та насильства залишається складною. Так, стабільно високими є дитяча смертність, рівень захворюваності та дитячої інвалідності. Статистика свідчить, що лише 15-20% малюків народжуються цілком здоровими, у кожної третьої дитини фіксуються відхилення у фізичному або психічному розвитку, що порушує, відповідно, право дитини на здоров’я, зокрема статтю 23, 24 Конвенції ООН про права дитини.
К.АЛАНДАРЕНКО зауважила, що дослідження засвідчило, що в Україні не викоренене жорстоке поводження з дітьми (ст. 19 Конвенції), передусім у неблагополучних сім’ях, втягнення дітей у протиправну діяльність. Зокрема, від злочинних посягань упродовж минулого та поточного років постраждали понад 15 тис. неповнолітніх.
Крім того, дослідження серед дітей виявило: лише третина з опитаних дітей мають обох батьків; впродовж останніх трьох місяців лише 11,7% проживали з обома батьками; більшість дітей (58,4%) описують свою сім’ю як дуже бідну, де часто немає грошей і їжі, внаслідок чого діти голодують, іноді жебракують і навіть вчиняють крадіжки; 31,8% опитаних дітей ніде не навчаються. Основні причини, через які вони не навчаються: відсутність цікавості до навчання (40,5%), замість навчання вимушені працювати (14,8%), батьки не дозволяють вчитися (8,9%).
Перший заступник голови ВГО «Правозахисна організація «Спільна Мета» Ігор ПЕЧЕНКІН наголосив, що достатньо гостро в країні постала проблема експлуатації дитячої праці, крім того, з’явилися нові форми використання неповнолітніх у найбрудніших сферах економічної діяльності. Ідеться про залучення неповнолітніх до торгівлі наркотиками, до виконання складних робіт (у приватних вугільних копальнях, на будівництві, у фермерських господарствах тощо), внаслідок чого ставляться під загрозу життя і здоров’я дитини.
Також у звіті зазначається, що Україна – одна з джерел для торгівлі людьми. В правозахисній організації зауважують, що хоча справжній масштаб цієї проблеми невідомий, дані Міжнародної організації з міграції засвідчують, що значна кількість жертв торгівлі людьми – діти з сімей з низьким рівнем доходів, яких продають з метою сексуальної експлуатації чи примусової праці. За 2009 рік більш ніж на 20% зросла кількість зареєстрованих випадків торгівлі дітьми в Україні. Однак в звіті не виключається, що реальних випадків ще більше. Найчастіше українських дітей продають у сексуальне рабство і для трудової експлуатації.
З дев’яти мільйонів українських дітей близько 65 000 живуть у державних інтернатних закладах. Серед головних причин відмов від дітей – бідність, безробіття батьків, девальвація сімейних і моральних цінностей, алкоголізм і споживання наркотиків. Занедбаність дітей також можна бачити у зростанні за останнє десятиріччя кількості дітей, які живуть і працюють на вулиці.
