Об’єктивно зараз немає причин для того, щоб осінньо-зимовий період в плані захворюваності на коронавірус в Україні проходив легше, ніж навесні. У нас досі немає медичних розслідувачів у достатній кількості, які б кожен зареєстрований випадок інфекції розслідували, виявляли мережу контактів хворого за останні дні та ізолювали цих людей. Тому мережа контактів продовжує активно поширюватися, і, як результат, епідемія коронавірусу в Україні тільки розганяється.
Окрім того, вже розпочався сезон респіраторних інфекцій, та й люди з похолоданням стали проводити більше часу в приміщеннях. Ці чинники також обумовлюють не найкращий сценарій розвитку ситуації з Covid-19 в Україні, і підстав сподіватися, що все обійдеться, немає.
Інфекція в нашій країні розганятиметься все більше й більше. За моїми прогнозами, в найближчі тижні пропускну здатність лабораторій зможуть збільшити до 40 тисяч, і тоді у нас виявлятимуть понад 10 тисяч нових хворих на коронавірус на день. Більше 40 тисяч тестів на день наші лабораторії просто фізично не зможуть обробляти, це їхня «стеля», а, відтак, після 10 тисяч нових випадків на день почнеться «невидима частина» зростання епідемії в Україні. І таких показників ми досягнемо вже скоро – протягом місяця.
Заява Степанова про те, що не буде загальнонаціонального локдауну, але буде більш жорсткий карантин, про це і свідчить
А більш точну картину ми дізнаємося, приблизно, навесні: вже померлим робитимуть тести, щоб з’ясувати, чи була людина вражена коронавірусною інфекцією. Тобто випадок реєструватимуть вже в кінці ланцюжка, а не на початку, як потрібно.
До речі, вже зараз видно, що хворих значно більше, ніж зафіксовано. Відсоток позитивних результатів ПЛР-тестів серед усіх зроблених зараз на рівні 18%. А при контрольованій ситуації, як в азійських країнах, це 1-2%. Ці цифри свідчать про те, що у нас реєструють і фіксують далеко не всі випадки заражень – багато хворих просто «не з’являються на радарах», але розповсюджують інфекцію. Такі люди або не мають симптомів, або лікуються вдома, або їм просто не поставлений діагноз Covid-19 (тільки якщо помруть, можуть отримати діагноз посмертно).
Плюс – не слід забувати про черги зразків, тобто ми бачимо відтерміновану картину захворюваності і зараз маємо уявлення про події двотижневої давнини…
За таких умов певні обмежувальні заходи все-таки будуть намагатися запровадити. Однак це робитиметься під іншим брендом. Заява Степанова про те, що не буде загальнонаціонального локдауну, але буде більш жорсткий карантин, про це і свідчить.
Чи мають продовжувати працювати церкви? Це – політичне питання. Гадаю, їх потрібно не закривати, а надати за кошти держави ультрафіолетові рециркулятори, щоб постійно очищувалося повітря
Загальнонаціональний локдаун неможливо буде ввести, тому що проти цього громадська думка, створена політичною та медичною опозицією. Мовляв, в локдаунах та будь-яких заборонних заходах під час епідемії Covid-19 немає сенсу. І українська влада піти проти такої громадської думки, запровадивши жорсткий карантин, просто не зможе. Тож влада намагатиметься рухатися маленькими кроками обмежень.
Спочатку, як уже заявлено, запровадять карантин вихідного дня, а це означає, що відбудеться заморожування розважальної індустрії: кафе, ресторани, нічні клуби, концерти та інші культурні заходи. Тобто в першу чергу варто закривати все, що має найменшу суспільну користь. Також можна буде пожертвувати спортзалами. Згодом може постати питання і про обмеження роботи торговельних центрів та певних магазинів.
Чи мають продовжувати працювати церкви? Це – політичне питання. Гадаю, їх потрібно не закривати, а надати за кошти держави ультрафіолетові рециркулятори, щоб постійно очищувалося повітря. Церкви також повинні бути обладнані для дезінфекції – мати розпилювачі з дезінфікуючим розчином. Також від церков слід вимагати дотримання маскового режиму, в тому числі мати певний запас масок, щоб видавати тим, хто прийшов без них. Звісно, все це не буде дуже ефективним, але хоча б трохи знизить відсоток заражень.
Також слід окремо працювати з інфраструктурними провайдерами. Бо та ж Укрзалізниця – це просто розсадник вірусу! Тому конче потрібно змінити роботу поїздів та провідників. А також працювати зі службами таксі. Неможливо проїхати в купе або в таксі, забувши про маску, і не заразитися: щоб отримати свою дозу, достатньо 15 хвилин перебувати у місці, де вірус є в повітрі, якщо водій чи інші пасажири в купе без маски. Можна закласти в вартість квитку на потяг вартість правильного респіратора й слідкувати, щоб він був одягнутий на пасажира протягом усієї поїздки. А тих, хто не вдягає – висаджувати на найближчий зупинці. Це найпростіші речі, які можна зробити.
Отже, загальна картина виглядатиме так: загального локдауну не буде, всі працюватимуть, але точково окремі підприємства, на яких люди почнуть хворіти, закриватимуть.
Питання подальшої роботи громадського транспорту та тієї ж залізниці вирішують, керуючись не розумом, а через різних «друзів влади». Тому мені складно спрогнозувати, як працюватиме транспорт, і чи зупинятимуть його.
Втім, у цьому напрямку можна працювати, наприклад, закласти у вартість проїзду в метро й вартість маски, яку видаватимуть пасажиру на вході. Правильної маски, а не зробленої з туалетного паперу, шарфа чи ще з чогось…
Молодші класи та дитячі садки слід закривати в останню чергу. Так, діти активно розповсюджують інфекцію. Однак ці інститути вкрай важливі для суспільства. Учні старших класів можуть самі про себе попіклуватися і залишитися без батьків на день, їх варто лишити до початку весни на дистанційному навчанні, а далі дивитися, як розвиватиметься ситуація. А от молодші класи і дитсадки – це економічне питання: не всі батьки можуть собі дозволити не працювати або працювати з дому, щоб бути з дитиною.
Далі рух піде в напрямку великих підприємств. І цілком можливо, що силами МВС та Нацгвардії почнуть закривати підприємства, де фіксуватиметься певна кількість захворювань на Covid-19.
Отже, загальна картина виглядатиме так: загального локдауну не буде, всі працюватимуть, але точково окремі підприємства, на яких люди почнуть хворіти, закриватимуть.
Залишається сподіватися на те, що громадська думка і ставлення українців до проблеми коронавірусу зміниться – і внаслідок правильної медійної роботи влади, і через елементарний страх, коли люди побачать ті 10 тисяч хворих на день. Так повинно відбутися. Чому Азія так ефективно зараз бореться з цією проблемою? Бо в них уже були дві епідемії, а, відповідно, і великі жертви, тож вони внутрішньо мобілізувалися, стали довіряти вченим і владі та без суворих обмежень дотримуються всіх необхідних правил. Ми рухаємося тим самим шляхом, але в Україні проблема в тому, що в нашому човні одні люди гребуть вперед, а інші – гребуть назад або намагаються взагалі перекинути човен. Нам варто взяти до уваги приклад Німеччини, де під час першого локдауну і влада, і опозиція дотримувалися однієї позиції - опозиція погодилася з необхідністю карантину й не намагалася діям влади протистояти.
Вадим Арістов, інфекціоніст, стратег, консультант з управління змінами
