Життя не починається після миття посуду або прибирання будинку: важливо вміти насолоджуватися кожною миттю, якe ми проживаємо.
Але, щоб відчути це, необхідно знизити темп. Сповільнитися і відчути, прожити і усвідомити дане, опинитися в позачасовості цього моменту з його відчуттям потоку, насиченістю життям, простором.
Перебуваючи в полоні нескінченної метушні, ми не присутні в житті, а лише ковзаємось по її поверхні. У цьому стані людина здатна функціо- нувати, але власні дії залишають швидше від- чуття суєти, ніж задоволення або радості.
Один із способів бути присутнім у власному житті - сидяча медитація дзадзен.
Як розрив з повсякденністю і з власними звичками, як спосіб поглянути на себе живого і побачити, що більшу частину часу ми не діємо вільно, а відповідаємо на зовнішні впливи (емоційно, інтелектуально, фізично).
Дзадзен - це вільна дія. Але слово "дія" асоцію- ється з поспіхом і безліччю вражень, а тут все зводиться до того, щоб усвідомити, що відчуває тіло, перебуваючи в повній нерухомості протягом 25 хвилин.
Здається це безумством до тих пір, поки не починаєш відчувати його через своє дихання і невеликі коливання і похитування, які виникають при вдиху і видиху.
Нашому внутрішньому "Я" не подобається розрив зі звичним способом дії. І тоді вона втручається: нас починають осаджувати думки, ми відчуваємо дискомфорт. Щоб зупинити ці відчуття, необ- хідно зосередитися на диханні.
Як тільки ви ввійдете в певний ритм, а дихання, серцебиття і рухи синхронізуються, виникне від- чуття свободи і зітреться грань між вами і тим, що ви робите. Ви поринете в даний момент - незвичний стан, але саме в ньому ви знаходитесь ближче всього до себе.
