Мігрень - поширене захворювання, що значно знижує якість життя хворих. При цьому лікарські препарати зумовлюють суттєві побічні ефекти і допомагають лише половині пацієнтів. Препарат ALD403 був створений таким чином, щоб він селективно реагував з кальцитонін-ген-пов'язаним- пептидом.
У дослідження були включені 163 хворих в 26 центрах у США. Середній вік склав 39 років. Пацієнти страждали через мігрень не менше року.
Пацієнтів розподілили на тих, хто отримував внутрішньовенно або 1000 мг препарату ALD403, та ти=, хто отримував плацебо. З попередніх досліджень відомо, що така доза моноклонального антитіла пригнічує периферичну дію кальцитонін-ген-пов'язаного-пептиду принаймні на 12 тижнів.
Протягом дослідження ніхто з хворих не відмовився від лікування через небажаних явищ. Частота небажаних явищ і їх характер були порівняні у групі лікування і в групі плацебо. Загальна відповідь на плацебо була нижчою, ніж на препарат, але відмінності не досягали статистичної значущості, що дослідники пояснюють завищеними очікуваннями пацієнта і шляхом введення (ефект плацебо при внутрішньовенному введенні вище). Тим не менш, у групі хворих, що отримали моноклональне антитіло, були пацієнти, які повністю позбулися головного болю і ті, у кого кількість епізодів значно скоротилася.
Автори розцінюють результати як позитивні. Будуть проведені дослідження II фази з пошуку оптимальної і максимальної переносимої дози, а дослідження III фази очікуються через рік.
