Як імпорт в США вплине на світ і Україну

Віталій Кузьмін
15:03, 06 березня 2018
Політика
3324 0
Думка

1 березня Дональд Трамп оголосив про введення імпортних тарифів на сталь і алюміній в розмірі 25% і 10% відповідно. Доу Джонс відповів серйозним провалом - другим з початку 2018 року. І ось через кілька днів президент США пообіцяв ввести мита ще й на автомобілі з Європи. Чому Трамп все-таки зважився закривати економіку США, і як таке рішення американського президента може позначитися на Україні?

Багато підприємців і економістів із серйозними побоюваннями чекали на рішення Трампа щодо початку епохи протекціонізму. Ще від старту його передвиборної компанії Дональд обіцяв простим американцям робочі місця. Для цього він запропонував викинути з циклу виробництва спочатку китайських, а потім й інших зарубіжних учасників. І ось нещодавно процесу було дано фактичний старт.

Насправді, таке рішення президента США цілком може трактуватися спробою відволікти американців від скандалу із участю росіян в останніх виборах. Тому що економічно воно є абсолютно невиправданим. Взяти той же імпорт металу. По суті, це сировина майже найнижчого ступеня переробки. Сьогодні близько 70% потреб великих американських споживачів металу і так забезпечують національні фірми. Решта 30% покриваються за рахунок імпорту. І такі частки обумовлені виключно економічними чинниками. Просто найбільш неефективні виробництва металу закривалися та замінялися імпортом. У той самий час заводи, які залишились, проходили через модернізацію, щоб конкурувати зі своїми закордонними колегами. Це - здорова економіка в її чистому вигляді.

Чому Трамп все-таки зважився закривати економіку США, і як таке рішення американського президента може позначитися на Україні?

Не дарма після оголошення рішення президента Америки акції автомобільних компаній і авіабудівників втратили 2-4%, і навіть потягнули за собою індекс Доу Джонса. Всі прекрасно розуміють, що за більш дорогий метал все одно доведеться платити десь нагорі ланцюжка вартості.

А тому, максимум, якого зможе домогтися Трамп - дати друге дихання не секторам, а окремим, менш ефективним фірмам. Прикриваючи це гаслами про те, скільки вигоди отримають прості американці. Хоча правильна відповідь - аніскільки.

На першому курсі будь-якої економічної спеціальності обов'язково проходять тему про тарифи і квоти. Так ось, введення тарифів однозначно зменшує вигоду для споживача. У такому випадку вона перерозподіляється між державою і національними компаніями, які можуть вийти на ринок і продавати свою продукцію за вищими цінами.

Мільйони робочих місць по всій країні на заводах і фабриках? Що ж, цікаво подивитися, як це буде реалізовуватись в епоху тотальної роботизації та автоматизації. Замість того, щоб мотивувати молодь здобувати освіту і ставати дизайнерами, програмістами і, в перспективі, створювати інтелектуальний продукт з високою доданою вартістю, робляться спроби знову відправити людей на заводи, які, так чи інакше, не пізніше, аніж за 20 років, будуть повністю автоматизованими. Саме тому цей крок може мати слабкий позитивний ефект на ринок праці в короткостроковій і середньостроковій перспективі, але точно виявиться шкідливим в майбутньому.

Крім того, забороняти будуть не тільки сировину, а і фінальну продукцію. Значить, створюються умови для всіх національних компаній без винятку. Колись протекціонізм допоміг економіці США вирости в найбільшу систему світу, а трохи пізніше зробив свою справу в Китаї. Все вірно, однак чому сьогодні, в еру такого страшного офшорингу, Tesla збирає свої машини не в Китаї, а в США? - Тому що їй так вигідніше. Якщо щось зміниться, Ілон Маск збере свої речі та перенесе потужності в Азію, Африку або Україну. Саме так працює бізнес в розвинених країнах. Навіть з дуже високою ціною робочої сили, він виграє за рахунок доступу до наукових баз, дешевого капіталу і, найголовніше, широких можливостей. Але якщо їх намагатися звузити, в результаті може вийти справжній провал.

Хоч ми і є далеко не найважливішими торговельними та економічними партнерами США, проте все одно відчуємо відгомони введення імпортних тарифів в країні

Але, все ж таки, як рішення Трампа позначиться на Україні? Хоч ми і є далеко не найважливішими торговельними та економічними партнерами США, проте все одно відчуємо відгомони введення імпортних тарифів в країні.

По-перше, почнеться глобальна переорієнтація діючих партнерів США на інші ринки. Значить, посилиться конкуренція майже на всіх позиціях - від сировини до кінцевих товарів. А тому нам буде дуже важко не тільки нарощувати свою частку в експорті до ЄС, Азії і Близького Сходу, а й банально утримувати їх в рамках поточних абсолютних показників.

Друге - це ситуація з валютним курсом. Якщо США буде менше купувати на світовому ринку, це напевно позначиться на пропозиції долара. Однак саме долар на сьогодні є головною резервною валютою, а також валютою, в якій деноміновано більшість контрактів. А тому ми можемо стати свідками поступової ревальвації американської і, як результат, девальвації інших валют, в тому числі гривні. Звичайно, все залежить від швидкості введення і розмаху протекціоністських заходів, але за рік-два такої політики точно можна вийти на паритет між доларом і євро.

По-третє, якщо будуть погіршені прогнози по розвитку в Китаї та інших країнах Азії внаслідок падіння обсягів торгівлі, це може провалити спочатку місцеві фондові ринки, а через день-два докотитися і до США з Європою. Як мінімум, мова йде про глобальну корекції до -30%. У цьому випадку від наступного фінансової кризи світ зможе врятувати лише диво.

Таким чином, якщо рішення Дональда Трампа (відомого майстра гучних заяв) про старт епохи протекціонізму в США, не є одним з виходів популістських обіцянок найвпливовішого політика в світі, воно навряд зможе принести вигоду рядовим американцям,  а також змусить українські компанії потерпати від іще більшою конкуренції з боку іноземних гравців.

Віталій Кузьмін, економічний експерт, керуючий партнер WDD Group

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter