Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявляє, що безвізовий режим України з Європейським Союзом не постраждає через те, що й досі не прийнято рішення про зняття зобов’язання щодо подання електронних декларацій громадськими активістами, які борються з корупцією.
Про це заступник глави МЗС повідомила в ефірі "Радіо НВ".
Зокрема, вона прокоментувала заяву комісара ЄС з питань європейської політики сусідства Йоханнеса Гана, який наголосив, що поширення цієї вимоги на громадських активістів суперечить європейським прагненням України, в тому числі в контексті моніторингу продовження виконання Києвом зобов’язань у рамках процесу лібералізації візового режиму.
"Ця заява доволі різка, особливо з огляду на те, що він є другом України, і я не боюся цього слова. Він дуже допомагав в процесі отримання Україною безвізового режиму, і був таким локомотивом просування цієї ідеї в Європейському Союзі", - зазначила Зеркаль.
"На жаль, дійсно, попри всі наші обіцянки вирішити це питання протягом року, цього не сталося, і це дійсно має негативний вплив на нашу репутацію", - наголосила дипломат.
"Що стосується безвізу як такого, я не думаю, що є певний ризик у зв'язку з цією заявою або нескасуванням цього е-декларування, бо є технічні умови, які можуть слугувати підставою для розгляду питання призупинення безвізового режиму", - переконана Зеркаль.
Читайте такожМЗС: не можна продовжувати договір про дружбу з РФ, бо вона "брутально" його порушила
Як повідомляв УНІАН, 28 березня європейський комісар з питань європейської політики сусідства Ган заявив, що Верховна Рада має якнайшвидше зняти зобов’язання про подання електронних декларацій з громадських активістів, бо поширення цієї вимоги на громадських активістів суперечить європейським прагненням України.
Він нагадав, що 1 квітня завершується термін подання громадськими активістами декларацій про майновий стан.
«Українська влада не виконала взятого нею зобов’язання. Неспроможність відмінити поширення вимоги, встановленої для державних службовців, на представників громадянського суспільства не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, у тому числі ЄС (зокрема, в контексті моніторингу продовження виконання Україною виконання зобов’язань у рамках процесу лібералізації візового режиму), Венеціанською комісією та ОБСЄ/БДІПЛ», - наголосив Ган.
*** 23 березня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», згідно з яким суб’єкти декларування, визначені у пункті 5 ч. 1 ст. 3 закону «Про запобігання корупції», - представники антикорупційних громадських організацій, експертів та інших осіб, які прямо чи опосередковано отримують фінансування з коштів міжнародної технічної допомоги, зобов’язані до 1 квітня 2018 року подати першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ухвалення закону викликало значний суспільний і міжнародний резонанс, низка представництв інших держав в Україні назвали "кроком назад" поправки до закону щодо е-декларування.
8 липня 2017 року президент України Петро Порошенко вніс до парламенту проекти законів "Про внесення змін до Податкового кодексу" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги".
Законодавча ініціатива передбачає скасування зобов’язання фізичних осіб - представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом "Про запобігання корупції".
22 березня 2018 року Верховна Рада відмовилася розглядати законопроекти, які скасовують або переносять термін подання електронних декларацій про майно і доходи представниками громадських організацій, що займаються антикорупційною діяльністю. Народні депутати не проголосували за жоден з трьох відповідних законопроектів (№6271, №8120 і №8120-1) для їх включення до порядку денного та розгляду.
28 березня Порошенко знову закликав Верховну Раду зняти зобов’язання про подання електронних декларацій з громадських активістів.
У свою чергу голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував ухвалити рішення про зняття зобов’язання про подання е-декларацій громадськими активістами 3 квітня, незважаючи на те, що 1 квітня збігає строк подання громадськими активістами декларацій про майновий стан.
