Заборона на в’їзд для росіян-чоловіків: що це дасть Україні

Олександр Хара
14:39, 03 грудня 2018
Політика
5053 0
Думка

Україна заборонила в’їзд чоловікам-росіянам віком від 16 до 60 років. Це – окремий крок, який здійснила українська влада. Він лише один із тих, які потрібно було здійснити ще 2014 року.

Це був необхідний захід, оскільки де-факто Україна перебуває в стані війни з Російською Федерацією, частина нашої території анексована Росією, ще частина – окупована, а також відбувається повзуча анексія Азовського моря. За таких умов Україна мала запровадити такого роду обмеження на в’їзд для росіян.

До того ж, згадайте, як починалися події в Криму, а пізніше – в Донецьку та Луганську: тоді автобусами в Україну заїжджали росіяни, які згодом видавали себе за українських громадян, громили державні установи, захоплювали зброю та розхитували ситуацію в країні.

Тому цей крок української держави є цілком зрозумілим.

Слід зазначити, що не йдеться про абсолютну заборону на в’їзд. На жаль, поки що наші прикордонні служби не мають чітких інструкцій щодо винятків. А винятки, безумовно, мають бути. Вони мають стосуватися тих людей, які мають дозвіл на постійне проживання в Україні, які мають родинні зв’язки першого ступеню і т.д. Думаю, також до цього списку мали б входити правозахисники, опозиціонери та всі ті, хто бореться проти режиму Путіна і є нашими тактичними союзниками та партнерами.

Фільтруючи росіян, ми захищаємо себе від того, щоб до нас не потрапляли співробітники російських спецслужб

Що дасть ця заборона? Передусім зазначу, що протягом останніх років кількість росіян, що відвідують в Україну, суттєво зменшилася: так, в 2016-2017 роках до нас в’їхало 1,5 мільйони росіян. Тоді як українців, що  їздили в той період до Росії було трохи більше 2 мільйонів. Більшість їхали до Росії з туристичними цілями або здійснювали поїздки до родичів. Також чимало українців є заробітчанами, що працюють в РФ.

Фільтруючи росіян, ми захищаємо себе від того, щоб до нас не потрапляли співробітники російських спецслужб, ті, хто може бути бойовиками, тощо.

Є й опосередкований вплив цих процесів, зокрема, на російську економіку. Протягом останнього часу зменшується кількість українців, які їдуть у Росію працювати, в тому числі через нові можливості працювати в Європі. Проте, як стверджують російські науковці, наступного року Росія вперше за десять років потрапить у «демографічну яму». Тобто приріст населення є меншим, аніж смертність.

Для України це є позитивним фактом, оскільки це безпосередньо негативно впливає на російську економіку.

Проте запроваджуючи обмеження на в’їзд, Україна мала б здійснювати цей крок в комплексі з іншими. Наприклад, паралельно розриваючи дипломатичні відносини з Росією, а також витісняючи з України російський бізнес (зокрема, тих олігархів, що наближені до Путіна, не кажу про малий і середній бізнес пересічних росіян). Адже в Україні й досі зберігається засилля російських грошей і фірм, які діють тут у дуже чутливих сферах: фінансовій, банківській, комунікаційній, енергетичній. Все це треба витиснути з України, натомість заповнити цю порожнечу західними інвесторами передусім із тих країн, які підтримують нашу територіальну цілісність не лише голосуваннями в ООН, але й зброєю, фінансовою допомогою тощо. Таким чином, ми би замінили тих, хто нам шкодить або заробляє на нас, тими, хто принесе нові технології, чистий бізнес і сплату податків.

В перспективі ми маємо запровадити візовий режим із Росією

Те саме стосується торгівлі. Торік у нас на 40% збільшився імпорт із Росії. Цього року за дев’ять місяців – майже на 20%. Натомість наш експорт до Російської Федерації зменшується. І аргумент нашої влади – мовляв, добре, що ми торгуємо з Росією, бо отримуємо прибуток, який можемо витратити на підвищення обороноздатності – зараз не працює, оскільки ми більше імпортуємо з Росії, ніж експортуємо туди. Це негативний момент.

Тож зменшення торгівлі з РФ за рахунок переорієнтації на інші ринки є пріоритетним питанням національної безпеки України, а також з точки зору змін на краще економічної ситуації в Україні.

В перспективі ми маємо запровадити візовий режим із Росією. Це потрібно і для того, щоб убезпечити себе, і для того, щоб перекрити потоки нелегальної міграції, що йдуть через нашу країну з Росії до Європи. Введення візового режиму було б логічним кроком.

Піклуватися про українців, які поїхали на заробітки – це добра справа, але, напевно, під час збройного конфлікту, агресії, окупації та анексії існують міркування вищого порядку – втримати і зберегти Україну як державу. Хоча розумію, що окремим людям не сподобається те, що я кажу. Але, напевно, їм ще більше не сподобається, якщо в їхніх домівках опиняться окупанти, як, наприклад, зараз – велика кількість українців і кримських татар не можуть повернутися в анексований Крим.

До речі, Росії не вигідно обмежувати кількість українців, які подорожують в Росію. Оскільки українці вирішують проблеми РФ з робочою силою. Також це є елементом впливу на Україну, оскільки сімейні зв’язки і перебування-харчування в РФ впливає на свідомість українців, що їздять туди, а також згодом – і на їхнє голосування за проросійських кандидатів. Це є елементом впливу Росії на свідомість українців.

Я думаю, що має бути перелік росіян, які одразу мають бути виключенням і не потрапляти під дію цієї заборони

Тому я не думаю, що Росія вдасться до симетричних дій. Бо обмежити можливість в’їзду для українців-чоловіків до Росії суперечить інтересам Росії. Москва може вдатися до якихось символічних кроків і не впускати до себе якусь певну категорію українських громадян. Але, з точки зору наявних у Росії проблем з робочою силою та демографічних проблем, Москва навряд чи вдасться до симетричних дій.

Ще один момент – під ці обмеження, введені Україну, також потрапляють і відомі росіяни, яких знають також як людей із проукраїнською позицією. Як бути з ними? Україна не може собі дозволити дискримінувати тих, хто не є нашим ворогом. Тому це обмеження не повинно стосуватися людей, які мають дозвіл на постійне проживання на території України, а також мають бути передбачені інші виключення. Хоча все передбачити неможливо, тому в Україні має бути створений певний центр, який би був пов’язаний з СБУ та Прикордонною службою. Саме такий центр повинен би був оперативно вирішувати такі питання з виключеннями.

Наприклад, якщо в Україну приїздить і просить тут політичного притулку російський опозиціонер, як слід із ним вчинити? Відправити назад, до Росії, щоб з ним там щось сталося? Чи дозволити такій людині перебувати в Україні, а згодом дати їй змогу залишатися тут на легальних підставах? Чи внести таку особу до окремого списку, щоб вона мала можливість вільного пересування? Я думаю, що має бути перелік росіян, які одразу мають бути виключенням і не потрапляти під дію цієї заборони, а також має бути механізм оперативного вирішення окремих випадків.

Олександр Хара, директор департаменту міжнародних багатосторонніх відносин Фонду «Майдан закордонних справ»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter