Чим важлива для України резолюція ПАРЄ щодо Азову

Олексій Голобуцький
13:15, 25 січня 2019
Політика
1385 0
Думка

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію «Загострення напруженості довкола Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці», в якій містяться заклики про негайне звільнення українських моряків, засуджуються будівництво Кримського мосту та обшуки українських суден в Азовському морі, а також підтримується ідея Німеччини і Франції про введення іноземних спостерігачів у Керченську протоку.

Передусім резолюція ПАРЄ дає Україні можливість продовжувати тиск на Росію. Адже невиконання нею закликів і рішень ПАРЄ у майбутньому може стати однією з підстав для запровадження нових санкцій проти Росії.

А те, що Москва не буде виконувати вимоги, які містяться в документі, є цілком передбачуваним і зрозумілим. Росія не взяла до уваги жодну іншу резолюцію ПАРЄ чи іншої організації, тому нема підстав сподіватися на щось інше цього разу.

Україна повинна використовувати всі дипломатичні можливості для того, щоб постійно актуалізувати тему російської агресії проти себе на міжнародній арені. Адже те, що відбувається в Азовському морі, є небезпечним прецедентом не тільки для України, але й для всього світу. Наприклад, Китай поводиться майже так само, як Росія в Азовському морі, у своїх морях, і це викликає аналогічне роздратування у його сусідів. Тобто така поведінка окремих країн на морях є серйозною міжнародною проблемою.

Передусім резолюція ПАРЄ дає Україні можливість продовжувати тиск на Росію. Адже невиконання нею закликів і рішень ПАРЄ у майбутньому може стати однією з підстав для запровадження нових санкцій проти Росії

Вимога про звільнення українських моряків. Росія не вважає затриманих моряків військовополоненими – в РФ їх судять за кримінальними злочинами. І зараз не зрозуміло, що може стати підставою для Кремля, аби він ухвалив рішення про звільнення затриманих моряків. Наприклад, якщо згадати історію із Надією Савченко, то й досі не зрозуміло, якою була основна причини її звільнення. А так, прикладів звільнення Росією наших військовополонених не так вже й багато. Зокрема, ми бачили величезну кампанію по звільненню Олега Сенцова, яка розгорнулася по всьому світу, вона і зараз триває. Але позиція світової спільноти і зарубіжних політиків й організацій жодним чином не вплинула на позицію Москви, і Сенцов залишається в російській в’язниці.

Тому, боюся, що українських моряків звільнять не скоро, а якщо й звільнять, то точно не в результаті появи даної резолюції ПАРЄ. Путін завжди намагається демонструвати, що будь-який тиск на нього з ціллю змусити його до певних кроків, тільки шкодить справі, і він залишається стояти на своєму.

Засудження будівництва Кримського мосту. За цим пунктом теж немає сенсу чекати якихось дій у відповідь або реакції Москви. Не підірве ж вона його… Росію взагалі не цікавить думка світу з цього приводу, тому що вона вважає Крим і ці води своєю територію, тому буде поводитися так, як вважає за потрібне.

В принципі, Кримський міст і будувався спеціально з прицілом на те, що Азовське море згодом перетвориться на внутрішнє море тільки Росії.

Засудження обшуків українських суден в Азовському морі. Якщо не буде реальної санкційної політики світової спільноти щодо всіх російських кораблів у європейських портах, то, звичайно, жодної реакції Росії не буде, і її поведінка щодо українських суден в Азовському морі ніяк не зміниться. Знову ж таки, Москва робить те, що хоче робити, і точка зору будь-якої організації, а тим більше тієї, яку офіційна Москва ігнорує, їй не цікава.

В принципі, Кримський міст і будувався спеціально з прицілом на те, що Азовське море згодом перетвориться на внутрішнє море тільки Росії

Підтримка пропозиції Німеччини і Франції про іноземних спостерігачів у Керченському проливі. Хоча Лавров тиждень тому запевняв, що Путін нібито згодний на такий варіант, але досвід показує, що Путін часто на щось погоджується, а потім виявляється, що він мав на увазі щось інше, щось своє. Якщо ця справа хоч трохи вийде в практичну площину, тоді можна буде щось обговорювати. Поки що це – лише заяви наміри, не більше.

Який сенс у подібних резолюціях, якщо заздалегідь зрозуміло, що Росія не зважатиме на них? Україна робить і повинна робити це для майбутніх процесів. Хай там як, але рано чи пізно справедливість буде на нашій стороні. А зараз ми мусимо створювати законодавчу, юридичну та інші бази для майбутніх судових процесів, які в перспективі обов’язково відбудуться.

Плюс – це постійна актуалізація теми України. Не забувайте, що люди в Європі, у світі живуть не тільки Україною – у них є купа власних проблем. І розгляд українських питань у ПАРЄ, ухвалення резолюцій, які є в наших інтересах, є черговим нагадуванням світу, що ситуація не вирішена. Більше того, вона є загрозливою не тільки для України, але й для всього світу.

Олексій Голобуцький, політолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter