Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час прес-конференції щодо миротворчих місій в зоні АТО.
"Рішення Ради національної безпеки і оборони щодо розгортання на території України операцій з підтримання миру і безпеки... та комбінації цього рішення, чи це місія ООН, чи це комбінована місія ООН і ЄС, чи то місія ЄС. Треба було робити це відразу після анексії Росією Криму та концентрації збройних сил Росії уздовж українсько-російського державного кордону на сході України", - сказав Василенко.
Він наголосив, що така концентрація військ є серйозною підставою для того, аби звернутися до ООН та ЄС та розгорнути відповідні місії.
"На жаль, цього не було зроблено тоді", - додав експерт.
Василенко відзначив, що у присутності в Україні миротворчої місії є позитивні та негативні сторони. За його словами, негатив полягає у тому, що сама така присутність свідчить про те, що в країні є "жевріючий" або заморожений конфлікт.
"Це великий негатив", - наголосив він.
Водночас, на думку експерта, позитив полягає у тому, що розгортання місії може завадити Росії продовжувати агресію та захоплювати нові території в Україні.
"Зокрема, в районі Маріуполя. Там вони концентрують свої війська, і не виключено, що навесні буде наступ з метою захоплення Маріуполя і пробивання коридору до Криму", - сказав експерт і додав, що розгортання місії все ж таке буде позитивною подією.
Водночас Василенко наголосив, що ухвалення ООН рішення щодо створення такої місії і розгортання її на території України буде проблематичним.
"Рішення про відрядження такої місії і мандат місії ухвалює Рада безпеки Організації Об'єднаний Націй. Росія має право вето в Раді безпеки, і вже зараз ми чуємо від офіційних очільників Росії, що вони не схвалять, коли вони будуть голосувати за створення такої місії", - сказав він.
На думку Василенка, більше перспектив в цьому питанні є з боку ЄС.
"Там ніякого російського вето немає. Але необхідно одноголосне рішення усіх членів ЄС для того, щоб така місія була відряджена в Україну", - сказав він.
Говорячи про повноваження будь-якої з можливих миротворчих місій, експерт зазначив, що найприйнятнішим для України було б включення до мандату місії пункту про встановлення контролю, діяльність такої місії на всіх пунктах пропуску уздовж всієї лінії українсько-російського державного кордону.
"Це було б ідеально. Це б вирішило дуже багато проблем, пов'язаних із протидією російській агресії і ліквідацією наслідків російської агресії проти України", - сказав він.
На думку Василенка, якщо у мандаті місії ЄС буде визначено лише, що вона розташовується у зоні між територіями, які Росія вже захопила, і територіями, які контролює Україна, то "ефект від місії буде мінімальним".
"Це могло б бути перешкодою на шляху продовження російської агресії, але водночас, це був би крок до легалізації цих терористичних утворень - "ДНР" і "ЛНР". Оскільки Росія себе стороною в конфлікті не визнає і наполягає на тому, і схиляє ЄС до того, щоб ЄС, як і Україна, мав справу з представниками цих утворень для налагодження ситуації, для реалізації так званих Мінських домовленостей", - сказав експерт.
Відповідаючи на питання щодо права Росії на вето у Радбезі ООН, Василенко зазначив, що можливість обійти право вето Росії - це "оптимістична оцінка".
"У ситуації, що склалася, навряд чи вдасться обійти право російське вето", - сказав він.
Експерт нагадав, що рішення Радбезу, в тому числі щодо направлення миротворчих місій, вважаються ухваленими, якщо за них віддали голоси 9 членів Ради, включаючи 5 постійних членів. Водночас, зазначив він, сторона, яка бере участь у конфлікті, повинна утриматися від голосування.
"Росія не визнає себе стороною конфлікту. Для того щоб був визнаний конфлікт, який існує, таким, в якому стороною є Росія, для цього знову таки потрібне рішення Ради безпеки. Росія гарантовано заветує таке рішення", - наголосив Василенко.
Він висловив переконання, що навіть якщо Росія підтримає рішення Ради безпеки ООН про розміщення миротворчої місії, то вона виступить проти розміщення миротворців на всіх пунктах пропуску українсько-російського кордону, а потім наполягатиме на включенні російських миротворців до складу місії.
Крім того, відповідаючи на питання щодо того, скільки часу може знадобитися ООН для розгортання миротворчої місії в Україні, Василенко зазначив, що на розгортання таких місій необхідно декілька місяців.
"Приблизно півроку піде на розгортання такої місії... Вже почався процес консультацій, наскільки я зрозумів заяви нашого Міністерства закордонних справ, президента, Сергєєва, нашого представника (України при ООН - УНІАН). Процес консультацій почався... Ці консультації повинні відбутися між членам Ради безпеки, і вони повинні досягти згоди про мандат місії, про всі умови функціонування місії", - сказав він.
Після цього, додав експерт, необхідно забезпечити фінансування місії. "Питання про фінансування цієї місії вирішується у 5-му комітеті Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Якийсь час піде на ухвалення там цієї резолюції. Там може бути заблокована ця резолюція або суттєво зменшене фінансування цієї місії. Тому що, м'яко кажучи, склад 5-го комітету такий, що дає Росії можливість впливати на багатьох членів цього комітету", - зазначив він.
Василенко зауважив, що після рішення 5-го комітету це питання має розглядатися на засіданні Генеральної асамблеї ООН, яка приймає остаточне рішення щодо мандату і фінансування, складу місії. Після цього Секретаріат ООН складає угоду з тими державами, представники яких братимуть участь у цій місії.
"І лише після цього місія може бути розгорнута. На це практично йде до шести місяців або і більше. Тобто, за цей період російська армія може дійти до Сімферополя. Якщо в них буде бажання", - сказав експерт.
Також Василенко зазначив, що ЄС може незалежно від ООН ухвалити рішення щодо розгортання своєї місії в Україні.
"ЄС може ухвалити хоч сьогодні, вони сьогодні розглядають питання про посилення санкцій. Вони можуть розглянути і питання про відрядження цієї місії. У практиці ЄС є випадки відрядження місій, як власне ЄС, так і місій, які мають мандат ООН", - пояснив він.
Як повідомляв УНІАН, 18 лютого на засіданні РНБО президент України Петро Порошенко запропонував обговорити питання запрошення в Україну миротворчої місії ООН. Він зауважив, що найкращим форматом для України буде базування поліцейської місії Євросоюзу, яка працюватиме на підставі рішення Ради безпеки ООН.
На думку членів РНБО, миротворча місія ООН повинна бути розміщена вздовж лінії розмежування на Донбасі та неконтрольованих ділянок державного кордону з РФ.
19 лютого заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішньополітичної діяльності Мачей Поповскі заявив, що верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, у разі отримання від Києва запиту щодо поліцейської місії ЄС, має його проаналізувати, а потім винести на обговорення держав-членів.
