У Сполучених Штатах Америки існує практика, коли президент, який має передавати повноваження своєму наступнику на посаді, у перехідний період поводиться стримано і утримується від якихось рішень. У США це не юридична норма, а більше етична. Та у цьому плані ми бачимо, що поведінка Петра Порошенка суттєво відрізняється як від загальноприйнятої у світі (якщо брати за взірець поведінку американських президентів), так і від поведінки попередніх президентів України.
Кадровими призначеннями і нагородами Порошенко створює заділ для власної майбутньої політичної кампанії і діяльності
Адже зараз він використовує перехідний період для ухвалення рішень, на які він не наважувався раніше, аби не втрачати свій авторитет, але які, тим не менш, надалі допомагатимуть йому перебувати в політиці, і чим він фактично підточує владу наступного президента Володимира Зеленського. Тобто кадровими призначеннями і нагородами Порошенко створює заділ для власної майбутньої політичної кампанії і діяльності. Ба більше, цими рішеннями він, певним чином, намагається нівелювати авторитет майбутнього президента і показати, що той не може приймати рішень.
І це лише підтверджує тезу, що Петро Порошенко є сильним, цинічним, думає лише про власні інтереси і аж ніяк не про інтереси державні.
Саме тому він використовує фразеологію, яку потім повністю заперечує своїми діями. Наприклад, Порошенко привітав Зеленського з перемогою, що дало змогу його прихильникам переповідати історії про цивілізовану передачу влади, але також ми бачимо, що дії, які були зроблені пізніше, цьому абсолютно суперечать.
Відзнака певного кола людей званнями – це можливість використати їх ресурс як у межах своєї політичної кампанії, так і спосіб заручитися їх особистою підтримкою для інших проектів.
Для Порошенка питання моралі неважливе, для нього важливі дві речі – кошти і перебування при владі
Щодо якості його указів про призначення, то наприклад, якщо б вони з’явилися перед виборами, найімовірніше, вони б знижували рейтинг Порошенка як президента. Це, насамперед, стосується одіозних персонажів, які Порошенко, наприклад, увів до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Серед них Володимир Горковенко, який, за часів роботи на президента, був одним із тих, хто безпосередньо займався тиском на журналістів і громадськість. Або ж призначення до складу Верховного суду юристки з його приватної компанії «Рошен» - Тетяни Малашенкової. Також питання виникають і щодо надання звання Героя України очільнику Служби безпеки України Василю Грицаку, до якого є безліч претензій і, зокрема, за період, коли він формально очолював Антитерористичну операцію.
Крім того, є низка зауважень щодо питань морального плану. Та для Порошенка питання моралі неважливе, для нього важливі дві речі – кошти і перебування при владі. І, ще раз підкреслюю, своїми рішеннями він робить заділ для того й іншого одночасно. А відтак, позбавлення Порошенка посади президента, на жаль, зовсім не вилучає його з політики – він може нанести ще багато шкоди країні, перебуваючи в інших політичних іпостасях.
Олександр Доній, політичний аналітик, колишній народний депутат України, голова художнього об’єднання «Остання барикада»
