У Страсбурзі завершилась відкрита частина засідання Великої палати Європейського суду з прав людини, яка слухає справу «Україна проти Росії (Крим)» та має ухвалити рішення щодо прийнятності для розгляду цієї справи по суті.
Читайте такожРосія змінила дату окупації Криму і не пояснила причину
Про це у Facebook повідомив експерт Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) Сергій Заєць, який був присутній на засіданні.
Так, Україну на слуханні представляла команда співробітників Мін'юсту на чолі із заступником міністра юстиції - уповноваженим у справах ЄСПЛ Іваном Ліщиною та англійським баристером Беном Емерсоном, який спеціалізується на тероризмі та міжнародних збройних конфліктах (представляв у судах Косово, Хорватію, Кіпр, Грузію та інші).
Росію, своєю чергою, представляли близько 10 юристів, а також представники від Генштабу РФ і Слідчого комітету РФ.
За словами правозахисника РЦПЛ, першою відведені на виступ 30 хвилин взяла Росія. Представники російського уряду у своїй промові заявили, що скаргу 13 березня 2014 року подав «нелегітимний уряд України», бо на той час в Україні "панували фашизм та безлад". На думку РФ, рішення у Криму ухвалювалися органами, що діяли відповідно до законодавства України, зокрема, рішення щодо референдуму. У Росії заявили, що військові РФ у Криму в лютому 2014 року були, але в межах, передбачених "Угодою між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України".
Представники України, своєю чергою, наголосили, що над будівлею парламенту Криму з 27 лютого майорів російський прапор, а сама будівля була захоплена озброєними людьми. Крім того, українська сторона підкреслила, що акт агресії з боку РФ підтверджено провідними міжнародними інституціями, а РФ блокує доступ до Криму будь-яких органів.
Після виступу сторін судді поставили їм низку запитань, зокрема, юридичного характеру.
"З неюридичних питань найбільш розгорнуто представники сторін висловилася щодо можливості компромісу. Представники Росії сказали, що останнім часом відносини покращилися, і на підтвердження послалися на нещодавнє повернення полонених. Але зазначили, що все одно зараз відносини недостатньо теплі, аби миритися і шукати компроміс. Позиція уряду України була більш однозначною. "Примирення у цій ситуації означало б зневагу до міжнародного права", - зазначив Заєць.
Суд в закритій частині ухвалить рішення щодо прийнятності для розгляду по суті цієї справи.
Як повідомляв УНІАН, початкову заяву України № 20958/14 було подано 13 березня 2014 року. Вона стосується порушення РФ в Криму після встановлення ефективного контролю над півостровом 27 лютого 2014 року ст.2 (Право на життя), ст.З (Заборона катування), ст.5 (Право на свободу та особисту недоторканість), ст.6 (Право на справедливий суд), ст.8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), ст.9 (Свобода думки, совісті і релігії), ст.10 (Свобода вираження поглядів), ст.11 (Свобода зібрань та об'єднання) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.14 (Заборона дискримінації) Конвенції, ст.18 (Межі застосування обмежень прав) та ст.1 (Захист права власності), ст.2 (Право на освіту) та ст.3 (Право на вільні вибори) Першого протоколу до Конвенції, ст. 2 (Свобода пересування) Четвертого протоколу до Конвенції, ст.1 (Загальна заборона дискримінації) Дванадцятого протоколу до Конвенції.
На даний час в ЄСПЛ знаходяться п’ять міждержавних справ "Україна-Росія", пов’язаних з агресію РФ: 1) "Україна проти Росії" щодо порушень прав людини на території АР Крим унаслідок анексії РФ; 2) "Україна проти Росії" щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей; 3) "Україна проти Росії" стосовно фактів викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками терористичних угруповань "ДНР" та "ЛНР" та їхнього незаконного або фактичного переміщення на територію Росії; 4) "Україна проти Росії" щодо порушення Росією прав українських політичних в’язнів; 5) "Україна проти Росії" щодо захоплених українських моряків.
