"Ухвала польського Сейму про Волинь: це не історичне рішення, а історичне непорозуміння", - написав В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.
"Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема представлені в парламенті. Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідендів сьогодні. На жаль, цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі, - на осінь там запланована прем'єра пропагандистського фільму "Волинь", який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні", - наголосив В'ятрович.
Голова Українського інституту національної пам'яті заявляє, що із сумом сприйняв той факт, що у Сеймі Польщі під час прийняття ухвали не знайшлося політиків, які би зупинили "не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі наростаючої воєнної загрози зі Сходу".
"Мені не соромно за українців в цій дискусії - і громадські, і політичні діячі працювали практично в унісон для того, щоб пам'ять про минулий конфлікт не стала джерелом нового. Запропонована вкотре українцями формула "пробачаємо і просимо вибачення" - насправді єдино можливий формат загоєння ран минулого. Але цього разу простягнута українцями рука зависла в повітрі", - заявив В'ятрович.
За його словами, ухвала Сейму значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу.
"Але це не означає, що від цього він стає менш потрібним", - додав голова інституту національної пам'яті.
"Сподіваюся, попри зміни в польській політиці і, зокрема керівництва Інституту національної пам'яті, започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжений і зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, але й уникнути помилок наших предків. Певен, що докладна праця істориків, в тому числі і з нововідкритими в Україні архівними матеріалами, з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення зокрема і писання історії в парламентах загалом", - заявив В'ятрович.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 22 липня, Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої".
Читайте такожУ Раді підготували відповідь польському Сенату щодо Волинської трагедії (документ)
Документ підтримали 432 депутати сейму, «проти» не проголосував жоден депутат.
Цим документом Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього геноциду.
Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.
Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.
8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».
