У Сеймі Польщі розглядають криміналізацію заперечення геноциду на Волині

13:47, 06 жовтня 2016
585 0

Депутати польського Сейму розглядають запровадження кримінальної відповідальності за заперечення геноциду на Волині.

У Сеймі Польщі розглядають введення відповідальність за заперечення геноциду на Волині / wikipedia.org

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Перше читання двох законопроектів про внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті тривало до пізнього вечора 5 жовтня.

Проекти змін підготували Міністерство юстиції Польщі та депутати від партії «Кукіз’15».

Автори урядового проекту пропонують запровадити кримінальну відповідальність за приписування Польщі і польському народові співвідповідальності за злочини нацистів під час Другої світової війни. Зокрема, до кримінальної відповідальності мали б притягатися ті, хто перекручуючи історичні факти, публічно вживає поняття «польські табори смерті». Згідно з пропонованими змінами, дії для захисту репутації Польщі може ініціювати неурядова організація. Відшкодування та компенсації за завдану Польщі зневагу мають потрапляти у державний бюджет. Законопроект передбачає покарання у вигляді позбавленням волі терміном до трьох років.

Натомість у законопроекті партії «Кукіз’15» мовиться про кримінальну відповідальність за заперечення геноциду, нібито реалізованого українськими націоналістами на Волині і Східній Галичині.

Читайте такожУ Польщі пояснили, навіщо Сейм ухвалив рішення про визнання Волинської трагедії "геноцидом"

«Метою пропонованої зміни є значне обмеження публічного поширення брехні на тему геноциду на Волині і у Східній Малопольщі. Шкідливість безкарності публічного перекручування історії, особливо у такому трагічному аспекті, яким був акт масового винищення польського, єврейського, чеського, словацького, вірменського та українського населення не викликає сумнівів», – зазначається у законопроекті.

Пояснюючи необхідність таких змін, депутат-доповідач Томаш Жимковський говорив про зміцнення культу УПА в Україні як загрозу для польського народу. Він також звернув увагу на велику кількість українських трудових мігрантів, які опинилися в Польщі і, начебто, мають націоналістичні погляди. За словами Жимковського, кримінальна відповідальність за поширення у Польщі українського націоналізму має бути знаряддям «відлякування» від протиправних дій. Його колега по партії Юзеф Бринкус вважає, що карати потрібно також тих, які звинувачують польський народ у проведенні антиукраїнської Операції Вісла у 1947 році. Бринкус зазначає, що провину за цю злочинну акцію треба покладати не на поляків, а на комуністів.

Ініціаторам внеcення змін до закону про Інститут національної пам’яті опонував депутат Марцін Свенціцький з партії «Громадянська платформа». Він вважає, що нема необхідності змінювати цей закон, адже інститут й без того багато займається питаннями трагічних подій на Волині. За його словами, автори законопроекту хочуть принизити українців. У свою чергу Кшиштоф Мєшковський з партії «Новочесна» назвав перебіг читання законопроекту «сюрреалістичним непорозумінням».

Читайте такожУ МЗС Польщі створили Раду історичної дипломатії - ЗМІ

Після дискусії депутати Сейму відправили обидва законопроекти на доопрацювання. Ініціатори змін до закону про Інститут національної пам’яті висловили сподівання, що невдовзі польський парламент ухвалить нову версію закону.

Як повідомляв УНІАН, 22 липня Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього «геноциду».

8 вересня Рада відповіла на рішення парламенту Польщі щодо Волинської трагедії й закликала польських колег припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові відносин.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter