Андрій ГОНЧАРУК
Україна розглядає ініціативу «Східне партнерство» як інструмент досягнення членства в Європейському Союзі.

Про це йдеться у переданому УНІАН коментарі заступника глави Секретаріату Президента Андрія ГОНЧАРУКА.

«Україна вітає і готова підтримати та у прагматичний спосіб використовувати елементи «Східного партнерства» настільки, наскільки це сприятиме досягненню цілей інтеграції України в ЄС», – заявив А.ГОНЧАРУК.

Відео дня

За його словами, саме тому Україна застерігає від перетворення цієї ініціативи на «ідеологічну», яка підміняє перспективу набуття Україною членства в ЄС.

«Ми розглядаємо «Східне партнерство» як допоміжний інструмент, що сприятиме успішному впровадженню реформ за європейськими нормами і стандартами, створюючи сприятливі умови для прискореної інтеграції України в ЄС», – констатував він.

А.ГОНЧАРУК пояснив, що позиція, яку глава Української держави доводить до відома європейських партнерів, ґрунтується на аналізі як позитивних, з точки зору України елементів «Східного партнерства», так і закладених в ініціативу підходів, що викликають стурбованість.

Нагадуючи історію цього питання, заступник глави Секретаріату повідомив, що висновками Європейської ради від 19-20 березня 2009 р. було схвалено Комунікацію Європейської комісії «Східне партнерство» і формально затверджено відповідну зовнішньополітичну ініціативу.

Він зазначив, що схвалена Європейською радою ініціатива «Східне партнерство» містить низку концептуальних та практичних засад, що повністю відповідають баченню Президентом України перспектив поглиблення європейської інтеграції України та набуття нашою країною членства в ЄС. Передусім, йдеться про:

Сприяння впровадженню європейських цінностей і стандартів у європейських країнах, що є сусідами ЄС.

Розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з «південними» (неєвропейськими) та «східними» (європейськими) сусідами.

Запровадження принципів диференціації, спільної власності та спільної відповідальності при реалізації ініціативи.

Реалізація пропозицій Єврокомісії щодо створення спеціальної програми допомоги для зміцнення адміністративної спроможності країн-партнерів.

Окремі інноваційні елементи багатостороннього виміру «Східного партнерства», зокрема, реалізація згаданих вище так званих ініціатив-флагманів за умови їхнього належного фінансування. У цьому контексті слід відзначити ініціативи-флагмани щодо створення інтегрованої системи управління кордонами, а також у сфері енергетики.

Водночас, зауважив А.ГОНЧАРУК, Декларація Європейської ради, ухвалена на додаток до висновків від 19-20 березня 2009 р., вносить до концепції «Східного партнерства» деякі корективи, які свідчать про певне послаблення її амбітності.

Передусім, це стосується мети «Східного партнерства». На відміну від відповідних пропозицій (Комунікації) Європейської комісії від 3 грудня 2008 року, якими закріплювалася мета встановлення між ЄС та державами-партнерами відносин політичної асоціації та економічної інтеграції (формула включена відповідно до пропозицій України), декларація Європейської ради від 19-20 березня 2009 р. говорить лише про «створення умов» для подальшого запровадження цих принципів.

Такі зміни, принаймні з точки зору України, ставлять під сумнів спроможність «Східного партнерства» забезпечити «значне посилення» політики ЄС відносно своїх східноєвропейських партнерів, про що йдеться у декларації Європейської ради.

За словами А.ГОНЧАРУКА також був змінений потенціал «Східного партнерства» у контексті візово-міграційного діалогу з державами-партнерами, оскільки, згідно з декларацією Європейської ради, довгостроковим пріоритетом розглядається вже не скасування візового режиму, а лише його лібералізація.

Окремо заступник глави Секретаріату вказав на ключове значення адекватного фінансування імплементації проектів «Східного партнерства»: за наявною інформацією, на момент проведення засідання Європейської ради 19-20 березня 2009 р. всередині ЄС не було досягнуто консенсусу щодо пропозиції Єврокомісії стосовно виділення додаткових 350 млн. євро на потреби «Східного партнерства» на період завершення нинішньої фінансової перспективи ЄС – до 2013 року (на додаток до вже наявних 250 млн. євро, раніше передбачених у рамках Європейської політики сусідства).

«І нарешті найважливіше, з точки зору України, – це відсутність зафіксованої в ініціативі «Східне партнерство» перспективи членства в ЄС для країн-партнерів», – підкреслив А.ГОНЧАРУК.

У свою чергу, уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ зауважив, що «Східне партнерство» створює можливості для інтеграції українського енергетичного ринку до європейського. «Східне партнерство» ми розглядаємо як один з важливих інструментів реального наближення України до ЄС. У енергетичному сегменті ця ініціатива передбачає адаптацію законодавства, технічну адаптацію і нормативно-технологічну адаптацію енергетичного простору України до європейського. Це є вигідним, тому що оптимізує український енергетичний ринок і по енергозбереженню, і по енергоспоживанню, і по оптимізації транзитних потужностей», – пояснив Б.СОКОЛОВСЬКИЙ.

Довідка УНІАН. «Східне партнерство» – польсько-швецька ініціатива, спрямована на покращення відносин з ЄС. У грудні 2008 року Європейська Рада принципово погодилася започаткувати цей проект.

20 березня лідери країн Європейського Союзу затвердили політику «Східне партнерство», виділивши на неї 600 млн. євро на 2009-2013 роки.

«Східне партнерство» має охопити 6 країн-сусідів Євросоюзу: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову, Україну та Білорусь.

Установчий саміт «Східного партнерства» за участю керівників держав-членів ЄС та країн-партнерів відбудеться 7 травня.