Міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що Україна має вести конструктивний і жорсткий діалог з європейськими партнерами щодо мовних положень нового закону про освіту.
Про це глава українського зовнішньополітичного відомства заявив напередодні в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі 1+1.
"Хтось раніше видавав паспорти. Ми це знаємо, маємо про це сказати. Зараз це мовний анклав. На що це перетвориться в перспективі? Тому маємо вести з нашими друзями і європейськими партнерами, і я тут згоден з пані Лілією (міністр освіти і науки України Лілія Гриневич - УНІАН), конструктивний, але дуже чіткий, жорсткий і послідовний діалог", - сказав Клімкін.
Також він зауважив, що у баченні Угорщиною українського закону "є емоції, які йдуть ще з Першої світової війни". "Звичайно, там є бажання використати це у своїй внутрішній політиці перед виборами або в Європейському Союзі", - додав глава МЗС.
При цьому він не погодився, що нібито позицію Угорщини в Україні не врахували. "Абсолютно, ні. По-перше, від самого початку була логіка цього закону. По-друге... ми згадували Хартію мов національних меншин і регіональних мов. Там завжди є три опції: або повна освіта, або часткова освіта, або деякі предмети. Тобто, навіть міжнародних документів ми за визначенням аж ніяких не порушуємо", - наголосив Клімкін.
Також він спростував повідомлення, що нібито в Україні закривають навчальні заклади, в тому числі університет в Ужгороді. "Це смішно, оскільки це міфи", - сказав Клімкін.
Як передавав УНІАН, 6 жовтня міністр освіти та науки України Гриневич обговорить з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом закон "Про освіту".
Гриневич раніше повідомляла, що висновок Венеціанської комісії щодо цього закону можна очікувати до кінця осені, але до отримання висновку вносити зміни до закону не можна.
***25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (зокрема, ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низки країн.
Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
Новим законом в Україні запроваджується 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Відповідно до закону, особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних установах для отримання освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Особи, які належать до корінних народів, нацменшин України, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.
У свою чергу в Міністерстві освіти і науки запевнили, що мовні положення нового закону (зокрема, ст. 7) не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин.
