Генеральний прокурор Юрій Луценко пояснив, що рішення Краматорського суду щодо спецконфіскації 1,5 млрд доларів оточення екс-президента Віктора Януковича було засекречено, щоб не розкривати учасників злочинної схеми з 500 підприємств та щоб вони не протидіяти слідству в інших кримінальних провадженнях.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Луценко повідомив під час засідання Комітету Верховної Ради з національної безпеки та оборони.
«Чому ми засекретили рішення Краматорського суду? Тому що одночасно в Генпрокуратурі ще продовжується слідство щодо десятків справ організованого злочинного угрупування Януковича в різних його конфігураціях, щодо різних його економічних злочинів», - заявив він.
За словами генпрокурора, в рішенні Краматорського суду перераховуються сотні суб’єктів господарювання, через які оточення Януковича проводило свою злочинну діяльність.
«Розсекречення цієї інформації дуже ускладнить проведення слідчої та оперативно-розшукової, в тому числі таємної роботи щодо бенефіціарів цих структур. Перекладаючи на людську мову, якщо певний Сидоренко, який співпрацював з Януковичем, крав гроші або проводив інші злочині дії, буде знати, що саме його підприємства є в цьому переліку, звичайно він буде остерігатися прослуховування, зняття його телекомунікацій тощо набагато більше, якщо він цього не знає», - зауважив Луценко.
При цьому він сказав, що особисто засекретив рішення Краматорського суду щодо спецконфіскації.
«Я як уповноважена на це особа засекретив це рішення суду, щоб не допомагати учасникам злочинної схеми з 500 підприємств уникати, ховатися, протидіяти слідству щодо інших кримінальних проваджень. Вважаю це державним рішенням», - підкреслив генпрокурор.
«Ми отримали інформацію про загрозу життю тих осіб, які співпрацюють з нами при укладанні угоди і наданні інформації про методи, складові злочинної організації Януковича», - додав Луценко.
Як повідомляв УНІАН, 28 квітня 2017 року секретар Ради нацбезпеки та оборони Олександр Турчинов і генпрокурор Луценко заявили про набрання законної сили рішенням суду про зарахування до держбюджету 1,5 млрд доларів, заарештованих на рахунках Януковича і його оточення. Служба фінансового моніторингу України виявила 42 компанії-нерезидента, близькі до Януковича, і в червні 2014 року заблокувала на рахунках 19 таких компаній 1,5 млрд доларів.
11 січня 2018 року заступник генерального прокурора Євген Єнін прокоментував матеріал видання Al Jazeera, в якому містилося посилання на рішення Краматорського суду, що уможливило конфіскацію 1,5 млрд доларів США, викрадених у держави Януковичем і його спільниками. "Дуже рекомендував би ретельно проаналізувати саме першоджерело інформації, а саме інформацію, оприлюднену телеканалом Al Jazeera. Особливо відео", - сказав Єнін. Він звернув увагу на фокус уваги в цьому матеріалі, де "перш за все йдеться про розмах тієї індустрії відмивання грошей у світовому масштабі, в тому числі на прикладі України".
"Перш за все, наголошується на тому, що зазначена індустрія, як і фіктивні підприємства, так і топ-чиновники, так і представники банків, так і представники тих чи інших регуляторів, як в Україні, так і в країнах Заходу, дуже добре пристосувалися до правил нормативного регулювання фінансових оборудок", - сказав Єнін.
Єнін наголосив, що рішення суду є законним, але деталі процесу він розкрити не може. Він зауважив, що це рішення суду є не єдиним, яке дозволило конфіскувати викрадені кошти.
У публікаціях ряду ЗМІ йшлося про те, що компанія Investment Capital Ukraine, яка належала Валерії Гонтаревій до її призначення на посаду голови НБУ, допомагала Януковичу вивести з країни 1,5 млрд доларів у період з 2012 по 2014 рік, виступаючи посередником з купівлі облігацій у доларах від імені восьми кіпрських компаній.
Нацбанк не згоден із звинуваченнями на адресу свого керівництва. Як пояснили в НБУ, державний «Ощадбанк» залучив компанію ICU як ліцензованого брокера для проведення угод з нерезидентами, при цьому у фінустанові підтвердили надходження грошових коштів і проведення фінансового моніторингу цих компаній. За даними НБУ, всі документи і виписки з рахунків у державному банку повністю відповідали вимогам чинного законодавства.
Водночас, як пояснили в НБУ, в середині 2014 року з'явилася інформація, що ці компанії-нерезиденти можуть належати «злочинній владі», після чого регулятор ініціював арешт цих рахунків.
Гонтарева заявила, що її практична діяльність у компанії ICU головним чином була спрямована на управління активами, і вона не мала стосунку безпосередньо до брокерської діяльності.
