Українські експерти вважають, що Україна сьогодні знаходиться в такому стані, що не може бути й мови про членство в Європейському Союзі.
Про це вони говорили під час “круглого столу” “Євроінтеграція України. Членство чи асоціація?”, який провів Інститут Горшеніна 11 березня. Зокрема, українські та іноземні дипломати дали оцінку сучасному стану відносин Україна-ЄС та перспективам членства нашої держави в Євросоюзі.
Як відзначив Роман ШПЕК - глава Постійного представництва України при ЄС у 2000-2007 роках, «Україна - європейська держава, і відповідно до статті 147-ї Угоди про створення Європейського Союзу, як кожна держава, яка поділяє європейські цінності, має спільну історію і відповідає критеріям, має право на членство в ЄС”. За його словами, питання членства України в ЄС – “не є фатальним. Але в Україні всі захопилися цитуванням вищезгаданих статей, де йдеться про те, що ми маємо право. Але ніхто не акцентує увагу на тій частині, де говориться: «...якщо відповідає певним критеріям».
За словами Р.ШПЕКА, йдеться про “так звані Копенгагенські критерії - демократія, демократичний устрій, громадянське суспільство. Якщо проаналізувати перший критерій, можна сказати, що в Україні є велика свобода слова, але демократії немає, бо демократія – це сила закону, яка гарантується державними демократичними інститутами. Другий критерій економічний - Україна повинна бути здатною витримати тиск економік більш розвинених держав. Третій критерій — це відповідність законодавства”. Але, переконаний експерт, “ми не можемо сьогодні починати із законодавства постіндустріального суспільства, яким вже є члени ЄС. Ми – країна перехідного періоду, і нам потрібно своє законодавство міняти таким чином, щоб воно стимулювало економічні реформи і розвиток в державі, а не для того, щоб ми створили законодавчу базу, яка відповідає критеріям ЄС, а економічний розвиток вона не стимулюватиме. Розраховувати на пом’якшення з боку ЄС не прийдеться. І прояви глобальної кризи в сильних країнах, країнах-засновниках ЄС, нових членах, показують, що вимоги ставатимуть тільки жорсткішими”.
За словами Р.ШПЕКА, “можна говорити про перехідні періоди, але це варто робити на завершальному етапі переговорів, інакше ми складемо враження в наших партнерів, що в нас є брак волі до серйозних системних структурних реформ в суспільстві. І, якщо ми будемо відповідати критеріям, тоді постане питання: хочемо ми скористатися своїм правом подавати заявку, чи ні. Але ставити термін, коли Україна може подати заявку, - некоректно, тому що ми залякали навіть своїх прихильників серед країн-членів ЄС, і членів Європарламенту бездіяльністю попередньої влади».
Анатолій ЗЛЕНКО - міністр закордонних справ України у 1990-1994 і 2000-2003 рр. також відзначив, що «євроінтеграція - це не лише зовнішня, а і внутрішня політика. А вона - це одне із головних гальм, який стримує наші євроінтеграційні процеси. Виникає питання – як буде розвиватися економіка в умовах поточної і нової економічної кризи, яка, очевидно, десь у 2012 році з’явиться, адже відбувається переформатування світової економіки, і постають нові виклики”.
На переконання екс-глави МЗС, “сьогодні Україна знаходиться в такому стані, що не може бути і мови про якусь заявку на членство. 17 років пройшло після того, як була ухвалена Постанова Верховної Ради про основні напрями зовнішньої політики. Але об’єктивно зовнішня політика потребує чіткого майбутнього визначення – за 17 років змінилося багато чого в світі. Йде переформатування політичних сил, створюються нові центри, робляться нові акценти. І це має бути відображено в законодавстві, і це додатково стимулюватиме євроінтеграційні процеси”.
Як відзначив А.ЗЛЕНКО, Президент В.ЯНУКОВИЧ “чітко заявив, що ключовим пріоритетом є вступ України до ЄС при розвитку діалогу з РФ. Я не буду оцінювати такі дрібниці, як перший чи другий візит нового Президента. Це важливо, звичайно. І візит до Брюсселю знайшов позитивний відгук. Але це для великої політики - дрібниці. Є певний трикутник пріоритетів України – Росія, ЄС, США. Хтось із них мав бути першим. Лише практична робота покаже, чи ми відповідаємо тому, який перший крок зробили”.
“Я позитивно оцінюю перші зовнішньополітичні кроки нового Президента і сподіваюсь, що найближчим часом вони будуть продовжені”, - сказав А.ЗЛЕНКО.
