Експерти переконані, що громадяни можуть лише повідомляти органи влади про свої зібрання, а не питати дозволу.
Про це йдеться у переданому УНІАН експертному опитуванні, проведеному 21-22 червня Міжнародним інститутом демократій, щодо внесення необхідних змін до законопроекту "Про порядок організації і проведення мирних заходів".
В опитуванні нагадується, що 3 червня Верховна Рада України прийняла за основу проект закону "Про порядок організації і проведення мирних заходів" №2450, підготовлений Кабінетом міністрів України. Ця подія одразу викликала неоднозначну реакцію у суспільстві. Пізніше у Партії регіонів заявили, що даний проект закону має бути доопрацьований згідно з європейськими нормами та стандартами.
Так, голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО вважає, що найсумнівніша норма у цьому законопроекті – це необхідність попереджати органи виконавчої влади та місцевого самоврядування про проведення заходу за чотири дні. При цьому він зауважив, що редакція, у якій викладено дане зобов’язання, дає підстави для її різного тлумачення, зокрема, на практиці це може тлумачитися як дозвільна норма, а не повідомна. «Згідно з Основним Законом, поняття «дозволу» на проведення мітингу чи демонстрації немає, є лише обов’язок попередити. Думаю, у залучених до розробки законопроекту спеціалістів вистачить компетенції виправити цю неоднозначність», - сказав І.КОЛІУШКО.
У свою чергу член правління Інституту «Республіка» Володимир ЧЕМЕРИС переконаний, що парламент має відхилити законопроект «Про порядок організації і проведення мирних заходів» через низку значних недоліків.
Він висловив декілька зауважень до цього проекту закону. «По-перше, має бути чітко прописано, що відсутність повідомлення не є підставою для обмеження права на зібрання. По-друге, необхідно спростити процедуру подачі повідомлення про проведення заходу. По-третє, у законі має бути закріплена відповідальність представників влади та правоохоронних органів за порушення під час мирних зібрань», - вважає В.ЧЕМЕРИС.
Також, на його думку, мають бути зазначені строки для оскарження судових рішень на заборону проведення мирних зборів, хоча це не є предметом даного законопроекту, а вимагає внесення змін до Кодексу про адміністративне судочинство. Крім того, експерт вважає за необхідне внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які стосуються статей, що карають за порушення порядку проведення та організації мирних заходів.
«Таким чином, необхідно прийняти цілий пакет документів, котрий би регламентував право громадян на проведення мирних зборів, його можна розробити на основі проекту Віктора МУСІЯКИ, який уже був внесений до Верховної Ради та отримав позитивний відгук Венеціанської комісії. Даний же законопроект має бути відхилений», - заявив В.ЧЕМЕРИС.
Заступник голови Національного форуму профспілок України (НФПУ) Григорій КАБАНЧЕНКО наголосив, що норми, передбачені законопроектом «Про порядок організації і проведення мирних заходів», у разі їх ухвалення, практично унеможливлять проведення мирних зібрань, у тому числі роботу 130 тис. профспілок, зареєстрованих в Україні.
Він нагадав, що до цього часу проведення мирних зборів регулювалося ст.39 Конституції України, указом Президії Верховної Ради СРСР від 1988 року в частині, яка не суперечить Конституції, а також міжнародними актами, які ратифікувала Україна.
«І це було значно краще та зрозуміліше, ніж норми даного законопроекту. Адже ці норми, в разі їх прийняття, практично унеможливлять проведення мирних зібрань, у зв’язку із надмірною регламентацією та неконституційним розширенням підстав, з яких може бути відмовлено чи перенесено проведення заходу», - сказав Г.КАБАНЧЕНКО.
За його словами, від нововведень постраждають, фактично, всі громадські об’єднання, політичні партії та профспілкові організації, оскільки закон передбачає зобов’язання повідомляти не лише про намір провести «вуличну» акцію, а й будь-які збори трудового колективу чи засідання статутного органу. Це унеможливить роботу 130 тис. профспілок, зареєстрованих в Україні, яким проводити свої засідання доводиться ледь не щодня, переконаний голова НФПУ.
Крім того, на його думку, вимагає змін норма законопроекту щодо відповідальності «організаторів» акцій. «За існуючої редакції, вона передбачає, що їх можна буде безпідставно (без вини) притягнути, як мінімум, до матеріальної відповідальності, якщо учасниками зібрання або іншими особами було здійснено нанесення матеріальної шкоди. Слід розуміти, що такими «іншими особами» можуть бути як опоненти, так і провокатори. І це лише найбільш значні недоліки законопроекту. Тому він, однозначно, має бути вдосконалений і не суперечити як приписам Конституції, так і міжнародним стандартам щодо проведення мирних зібрань», - переконаний Г.КАБАНЧЕНКО.
У свою чергу директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир ФЕСЕНКО вважає, що влада та громадськість мають знайти компроміс щодо спірних положень проект закону "Про порядок організації і проведення мирних заходів".
«Як свідчать громадські дискусії, найбільшу критику законопроекту "Про порядок організації і проведення мирних заходів" викликають норми, котрі стосуються попередньої реєстрації громадських актів, йдеться про завчасне повідомлення про намір провести зібрання. Саме у цьому має бути знайдено взаємопорозуміння та певний компроміс. Шанс на це є, далі вже питання політичної волі та відкритості до діалогу сторін, які беруть участь у цьому процесі», - сказав експерт.
Він зазначив, що надміру гостре сприйняття даного законопроекту зумовлено цьогорічним політичним контекстом. «Серед чинників, котрі впливають на це, по-перше, жорсткий конфлікт між владою та опозицією, а також між владою та громадськими активістами. По-друге, велика кількість інших подій, що викликали резонанс в суспільстві – Харківські угоди, протистояння під стінами Верховної Ради та палацом «Україна». Такі ситуації породжують загальну напругу між владою та громадськістю. Якби закон приймали минулого року – критика була б меншою», - вважає В.ФЕСЕНКО.
Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор НЕБОЖЕНКО висловив стурбованість тим, що влада намагається запровадити нововведеннями у законопроекті "Про порядок організації і проведення мирних заходів" дуже жорсткі норми, що мають регулювати дозвіл на проведення стихійних зборів та інших зібрань.
«Мене особисто не влаштовує відсутність серйозної судової апеляції в цьому законопроекті. Разом із тим найбільше турбує те, що влада намагається запровадити цими нововведеннями дуже жорсткі норми, що мають регулювати дозвіл на проведення стихійних зборів та інших зібрань. Такого не було довгі роки! Якби ще у нас була добре організована «германська система», або ж Україна була державою з високим рівнем політичної культури, то ще можна було б вести мову про досконалість відносин між владою та опозицією. Однак, якщо у нинішніх українських реаліях виникає норма, якою все жорстко регулюється, – це означає, що опозиція у 80% випадків потрапляє у так званий «нелегальний коридор». Тобто, будь-які стихійні чи підготовлені акції протесту легко можуть бути оголошені як незаконні», - сказав експерт.
Експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної Академії при МЗС України Олександр ПАЛІЙ висловив низку зауважень до проекту закону стосовно проведення мирних заходів.
«Закон однозначно має передбачати можливість проведення спонтанних заходів без повідомлення органів влади. Щодо запланованих заходів – термін повідомлення має бути скорочений максимум до однієї доби, для того щоб ці заходи можна було організувати швидко та оперативно... У виключних випадках повинно бути передбачено проведення спонтанних мирних заходів без попередження влади, коло яких слід окреслити у самому законі. Неоднозначність трактування даної редакції законопроекту вимагає чіткого уточнення, в яких саме виключних випадках влада може заборонити проведення масового заходу, наприклад, під час стихійного лиха чи надзвичайного стану тощо. Таким чином, чиновник, котрий виносить подібне рішення, не зможе робити цього на власний розсуд чи за підказкою «згори», - вважає О.ПАЛІЙ.
Крім того, на його думку, потребує доопрацювання норма про проведення заходів без згоди влади, що в жодному разі не може тягти за собою відповідальність для їх учасників. «Відповідальність може бути передбачена лише для організаторів, однак і вона має виражатися у штрафах чи мінімальному адміністративному покаранні, однак ніяк не у кримінальній відповідальності», - переконаний О.ПАЛІЙ.
Ну думку директора Міжнародного інституту демократій Сергія ТАРАНА, положення законопроекту "Про порядок організації і проведення мирних заходів" мають бути спрямовані на захист державою права громадян на мирні зібрання.
«Насамперед, повинна бути змінена філософія даного нормативного акту. Закон повинен бути не про те, як держава може обмежувати громадян у їхньому праві на свободу мирних зібрань, а про те, як держава це право захищає. Тому із даного законопроекту обов’язково має бути вилучена норма щодо обов’язку організаторів мирного зібрання повідомити органи влади про намір провести такий захід не пізніше, ніж за чотири дні. Щонайменше цей термін має бути скорочений до одного дня. Але найголовніше – мати винятково повідомний характер - мова може йтися виключно про те, що організатори ставлять органи влади «до відома» про проведення заходу. За державою не може закріплюватися можливість обмежувати це право», - сказав С.ТАРАН.
Крім того, на його думку, повинна бути скасована норма, згідно якої органи виконавчої влади мають право доводити до відома організаторів та учасників заходу перелік місць, в яких проведення мирних зібрань не допускається, оскільки це дає можливість для влади самовільно інтерпретувати, де можна проводити зібрання, а де – ні, провокуючи з громадянами судову тяганину, і, тим самим, зриваючи проведення мирних акцій.
