Представники Львівської обласної організації Антифашистського комітету звернуться до Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА з вимогою, щоб він дав доручення Генеральній прокуратурі перевірити законність збору підписів і підстав для перейменування вулиці Миру на вулицю воїнів батальйону „Нахтігаль” у селі Райлів.
Про це повідомив УНІАН голова облорганізації Антифашистського комітету України Олександр КАЛИНЮК.
За його словами, голова Нежухівської сільради Михайло ЯХВАН заветував рішення депутатів перейменувати вулицю у селі Райлів (територіально входить до складу Нежухівської сільської ради).
„Я розмовляв з Михайлом ЯХВАНОМ, який сказав, що коли постало питання про перейменування, то він зобов‘язав зібрати підписи жителів села Ралів. Збором підписів займалися два депутати від ВО „Свобода”, - зазначив О.КАЛИНЮК.
За його словами, сільський голова ветував рішення депутатів про перейменування вулиці, оскільки „зібрали підписи від 38 будинків, а в селі 50 будинків. До того ж, збір підписів повинен був проводитися не від будинків, а від жителів села, яких налічується 282 людини. Тобто, була порушена процедура збору підписів, і більшість селян не підтримали цю пропозицію”.
О.КАЛИНЮК наголосив, що «перейменуванням вулиці було порушено вимоги ст. 8 Закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні», у якій зазначається, що «Україна неухильно дотримується взятих міжнародних зобов`язань щодо недопущення проявів фашизму в будь-якій формі на своїй території».
Тому, за словами О.КАЛИНЮКА, представники Антифашистського комітету України готують звернення до В.ЯНУКОВИЧА, щоб притягти винних у порушенні закону до відповідальності.
За даними ЗМІ, нещодавно у селі Райлів Стрийського району Львівської області сільрада ухвалила рішення про перейменування вулиці Миру на вулицю воїнів батальйону "Нахтігаль". Ініціював перейменування вулиці депутат Стрийської райради, представник ВО "Свобода" Мар`ян БЕРЕЗДЕЦЬКИЙ.
14 жовтня прем`єр-міністр Микола АЗАРОВ назвав ганьбою для України перейменування цієї вулиці.
У статті, присвяченій темі "Нахтігаль", кандидат історичних наук, екс-директор архіву СБУ Володимир ВЯТРОВІЧ зазначав, що створення «Нахтігаля» було результатом реалізації політики Організації українських націоналістів, спрямованої на підготовку власних військових кадрів. Домовленості про формування українського легіону в німецькій армії було досягнуто на переговорах з військовою розвідкою Абвером в лютому 1941 року. Мобілізацією до легіону займалися керівники ОУН, які сформували його з членів своєї організації, що проживали на той час в окупованій німцями Польщі. Мобілізованих оунівців розділили на дві частини, які в українських документах фігурують як дружини українських націоналістів (групи «Північ» і «Південь»), в документах Абверу вони дістали кодові назви «Спеціальний відділ «Нахтігаль» і «Організація «Роланд».
Співробітники «Нахтігаля» проходили навчання в підготовчих таборах Абверу на території генерального губернаторства. Завершувалася підготовка у військовому таборі в Нойгаммері разом з першим батальйоном спецполку Абверу «Бранденбург 800». Батальйон «Роланд» формувався у Відні, а військова підготовка проходила в навчальному таборі «Зауберсдорф».
16 жовтня 1941 року українські старшини батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» прийняли звернення до німецького командування і керівництва Рейху «Меморандум українського Легіону». У документі містилися вимоги відновити проголошену незалежність України, звільнити заарештованих членів ОУН, забезпечити матеріально членів сімей бійців Легіону, українізувати весь командний склад Легіону і направити його на боротьбу з більшовиками, не вимагати від учасників Легіону приймати присягу на вірність Німеччині, у разі продовження служби надати можливість кожному бійцеві підписати індивідуальний контракт строком на один рік.
Відповіддю стало переформовування в частину охоронної поліції і підписання індивідуальних контрактів на рік служби.
Підрозділам «Нахтігаля» в містах було також доручено охороняти місцеву німецьку адміністрацію. Наприкінці листопада 1942 року, щоб уникнути подальших втрат офіцери-українці вирішили максимально обмежити участь батальйону в німецьких каральних акціях.
