Українські політологи вважають, що у зриві переговорного процесу зі створення «помаранчевої» коаліції винен як Президент України, так і самі переговорники.
Таку думку експерти висловили у процесі опитування, яке провів Центр досліджень політичних цінностей.
Зокрема, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро ВИДРІН заявив: “Більше всіх, так чи інакше, винен Президент. Все, що відбувається, сьогодні можна було б охарактеризувати одним реченням: безхребетний Президент – безхребетна влада. Коли у Президента немає політичної волі, то такої волі немає і у влади, особливо виконавчої її гілки. Аморфна позиція Президента, який не може сказати «Нашій Україні» – припиніть торгуватися за посади, припиніть їх виканючувати, усі принципи узгоджено – підписуйте коаліцію, невміння сказати своїм «любим друзям», хлопнувши по столу хоча б долонею, а не кулаком, призводить до того, що поставлене під питання не лише коаліцію, але і демократичне, політичне майбутнє України”.
Водночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир ФЕСЕНКО вважає, що вина є на всіх учасниках переговорного процесу, “тому що на першому плані є не спільний інтерес зі створення коаліції, з наведення ладу в країні, зі зміцнення демократичних цінностей і стандартів в управлінні країною, і забезпечення поступової європейської інтеграції, а особисті амбіції окремих лідерів і, скажімо так, кадровий дерибан”. В.ФЕСЕНКО зазначає, що “трохи більше відповідальності за зрив переговорного процесу все ж таки лягає на позицію СПУ”, тому що на початку переговорного процесу, одразу після виборів, СПУ погоджувалась на формулу меморандуму (Меморандуму про коаліцію демократичних сил). “Зараз вони від цього компромісного варіанту категорично відмовляються, і тому гальмування цього процесу залежить виключно від СПУ”, - переконаний політолог.
У свою чергу голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь ДОНІЙ вважає, що вина за зрив переговорів «помаранчевої коаліції» лежить на всіх учасниках. “Технологічно «коаліціянти» припустилися помилки: вони домовлялися про розподіл майбутніх посад після виборів, хоча могли б узгодити якщо не кандидатури, то хоча б принципи такого розподілу ще напередодні виборів. Існує підозра, що «Наша Україна» не сильно-то й хотіла будь-який варіант коаліції. Адже за будь-якого формату довелося б віддавати частину посад, які їм уже належать в уряді та в інших структурах виконавчої влади. Для «Нашої України» ідеальним варіантом виглядала б відсутність стабільної коаліції і діяльність «вічного уряду виконуючих обов’язків» на чолі з Юрієм ЄХАНУРОВИМ. І можливо, так би воно й було, якби ситуація в країні залишалася стабільною. В умовах, коли «Регіони» виходять з-під контролю центральної влади, все ж таки «Нашій Україні» доведеться йти на поступки і шукати повноцінних партнерів”, - зазначає експерт.
Натомість директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир МАЛИНКОВИЧ переконаний, що безпосередня відповідальність за зрив переговорів лежить на “Нашій Україні” і Президенті. «На перший план виходять посади, і є серйозні проблеми, пов`язані, перш за все, не з тим, що спікером буде МОРОЗ – спікер сьогодні при політичній реформі не така вже важлива фігура, – скільки з тим, що «Наша Україна» скористалася випадком і не захотіла створювати урядову коаліцію на чолі з ТИМОШЕНКО, а винним назвала МОРОЗА. Я вважаю, що безпосередня відповідальність за зрив переговорів лежить на блоці «Наша Україна» і на самому Президенті, але за цим криється об`єктивна розбіжність позицій тих сил, які намагалися створити коаліцію. Якби така коаліція виникла, і якщо ще, можливо, виникне, то це була б штучна коаліція”, - вважає експерт
Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор НЕБОЖЕНКО наголошує на провині трьох політичних сил – “Нашої України”, БЮТ та СПУ: «Вони втратили два дорогоцінні місяці, коли ці питання можна було вирішувати. Вони перед громадськістю ставлять ті обставини, які можна було вирішити у перший тиждень після виборів. А зараз виявляється, що все рухалося по колу і кожного тижня усі починали з нуля. У цьому значенні немає одного винного, винні усі”.
За словами експерта, позицію лідера СПУ Олександра МОРОЗА можна зрозуміти: “Адже абсолютно неправильно думають журналісти і політологи, що посада голови Верховної Ради буде технічною щодо прем`єра. Нічого подібного. Усе залежить від того, яка політична особа очолюватиме Верховну Раду. Цілком можливо, що парламент за всіма законами парламентської республіки керуватиме будь-яким, найнезалежнішим прем`єр-міністром, у нього для цього багато можливостей”. Так само, на переконання експерта можна зрозуміти і позицію “Нашої України”: “Якщо ТИМОШЕНКО забирає собі виконавчу владу, а Соцпартія з 6% забирає собі керівництво Верховною Радою, то «Наша Україна» стає маргіналом зі своїми 15% і програє цілий п`ятирічний цикл. Їй нічого не залишається у Верховній Раді, а залишається лише голосувати або на вимогу голови Верховної Ради МОРОЗА, або на вимогу енергійного прем`єр-міністра ТИМОШЕНКО. Звичайно, честолюбну «Нашу Україну» це не влаштовує”ю
“Втім, як це не пікантно, саме МОРОЗ створив надзвичайно великі труднощі для ТИМОШЕНКО. Адже якщо тепер «Наша Україна» створить більшість з Партією регіонів, то вона перехопить політичну ініціативу у Верховній Раді, а ТИМОШЕНКО належить вирішувати питання: залишатися їй прем`єр-міністром при такій політичній конфігурації, або хлопнути дверима. Тому при всіх планах «Нашої України» і небажанні порозумітися з БЮТ, саме МОРОЗ став зараз складною політичною проблемою для ТИМОШЕНКО. Вона повинна або відмовитися від прем`єрства, у разі появи широкої коаліції, або змиритися, і тоді спрацює той механізм, про який ми говорили місяць тому: велика коаліція формує Верховну Раду, а мала, на чолі з ТИМОШЕНКО, погоджується на виконавчу владу”, - прогнозує В.НЕБОЖЕНКО.
