Як передає кореспондент УНІАН, це випливає з виступу голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич під час круглого столу «Українська освіта 2013. Підсумки і прогнози».
«В бюджеті на 2014 рік ми маємо знову закладене недофінансування системи освіти. Для прикладу, якщо у формулу міжбюджетних трансфертів закладається вартість навчання учня у 8800 грн на рік, то треба розуміти, що щонайменше учень коштує органам місцевого самоврядування від 9,5 до 15 тисяч грн (за статистикою 2013 року), тобто одразу закладаючи такий норматив на учня, ми закладаємо проблеми місцевих бюджетів і перекладання значної кількості фінансування на батьківську кишеню», - підкреслила Гриневич та додала, що, «власне, це перекладання великої кількості коштів на батьків, які пов’язані з утриманням освітніх закладів, і забезпечення в них нормальних умов для навчально-виховного процесу призводить до поглиблення різниці у доступі до якісної освіти».
«Школи, які мають більш забезпечених батьків, мають зовсім інші умови, ніж школи, до яких мають доступ усі жителі мікрорайону, тим більше школи у маленьких містечках чи селах», - робить висновок експерт.
Гриневич повідомила, що «ми зробили запит в Мінфін і запитали, як ви розраховуєте кількість коштів на утримання одного учня», і попросили вказати хоча б одну адміністративну одиницю в Україні, де стільки коштує цей учень.
На цей запит, за словами Гриневич, «ми отримали від міністра фінансів доволі правдиву і цинічну відповідь – «ми беремо ті кошти, які виділені на освіту, і ділимо на кількість учнів».
«Тому жодної логічної обґрунтованості цієї ціни немає. 8800 грн – покриє зарплату, нарахування на неї та якоюсь частинкою комунальні послуги, решта видатків – на утримання приміщень закладів, ремонтні роботи, закупівля миючих засобів та інше – все це ляже на органи місцевого самоврядування та батьків», - констатувала Гриневич.
Голова Комітету ВР з питань науки та освіти зазначила, що «освіта в Україні відтворює бідність та через це формує соціальний прошарок недоосвідчених людей, і саме це є той прошарок, з яких ми потім отримаємо громадян, які не здатні зробити власний свідомий вибір та не здатні забезпечити себе чесною працею».
