Медійна реформа в Україні потребує ще ухвалення норм про рівний доступ політиків до медіа під час виборів та змін до закону про рекламу. Ці дві норми дозволять остаточно завершити медійну реформу.
Про це заявила заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, йдеться на сайті Ради.
"Ми готуємо окремий законопроєкт до реєстрації, я думаю, що в найближчі дні це буде зроблено. Він стосується рівного доступу політиків до медіа під час виборів. Ці правила також не оновлювалися з 2009 року. А ось повноваження карати медіа у Нацради будуть, бо Європа каже, що потрібен незалежний сильний регулятор, який не розводить руками й скаржиться, що "тупо нема повноважень", а може втрутитися в цей процес і накласти штрафи", - заявила депутат.
Вона зауважила, що на час виборів в Україні політичні партії звикли або "в сіру" домовлятися з медіа про підтримку, або якось тиснути на них, або домовлятися із власниками медіа, але в такому випадку жодна редакційна політика не може вважатися незалежною.
За словами Кравчук, ще одне важливе доповнення закону про медіа, яке треба проголосувати, – це зміни до закону про рекламу:
"Це також частина відповідної директиви ЄС і стосується вона того, що українці споживають деколи під виглядом немаркованої реклами, так званого "продакт плейсменту". Пропонуються й інші сучасні норми, що, власне, і буде фінальним додатком до закону про медіа", - заявила вона.
Вона висловила переконання, що після ухвалення всіх цих норм Україна отримає зелене світло з медійної реформи від Євросоюзу.
Закон про медіа 2022 - що треба знати
Як повідомляв УНІАН, 13 грудня Верховна Рада ухвалила закон про медіа.
Зокрема, він передбачає заборону медіа держави-окупанта, механізми боротьби з ворожими інтернет-сервісами та процедуру формування чорних списків. Документом передбачається, що кожна індустрія матиме свій орган співрегулювання, водночас він не містить зменшення квот на українську мову в ефірі. За порушення передбачені приписи та штрафи, а також анулювання ліцензії, заборона видання, тимчасова заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Нацради або суду.
У разі встановлення непрозорості структури власності чи її невідповідності вимогам закону таке медіа має припинити існування.
Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що жодне українське медіа не може бути заблоковано чи позбавлено ліцензії без рішення суду.
