Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков наголошує, що принциповим було повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час брифінгу.
Відповідаючи на запитання, чому в ухваленому сьогодні законі про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації не йдеться про ув'язнення за недостовірні відомості в деклараціях, і чи підтримує таку норму спікер, він зауважив: "Я особисто підтримував".
Разумков нагадав про законопроект про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України (№4304), одним з авторів якого він був.
"Він відновлював (статтю - УНІАН) 366-прим. у повному обсязі. В тому числі, і з так званим позбавленням волі. Але коли почала працювати робоча група і напрацьовувати цей законопроект, то деякі політичні сили займали більш радикальну позицію... Хтось займав менш радикальну позицію. І ми бачили, що ми загрузаємо в цьому процесі. Ще раз повторюю: для нас було принципово повернути кримінальну відповідальність. І це також було предметом компромісу. Ми це зробити, ми повернули", - зазначив голова ВР.
Крім того, додав він, необхідно було створити "жорсткий тиск на тих людей, які не хочуть, або будуть маніпулювати, щоб не декларуватися".
"Кримінальна відповідальність і обмеження волі також є достатньо серйозним аргументом для того, щоб цього не робити", - сказав Разумков.
У той же час, він нагадав про статтю про відповідальність за незаконне збагачення. "Якщо ви запитаєте мою особисту думку, я б, може, навіть понизив ті планки, які там передбачені. Тому що, якщо ти вкрав, то ти повинен сісти. Далі ми можемо з вами розмірковувати, на скільки, за яку суму, і в цьому нічого поганого немає. Я думаю, що це буде якраз дієвим механізмом тиском на людей, які дійсно приходять до влади для того, щоб трішки собі заробити на карман", - зазначив голова ВР.
Як повідомляв УНІАН, 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала відповідальність за недостовірне декларування.
Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
Повернення кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях
- Сьогодні, 4 грудня, Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№4460-д).
- Законом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації".
- Статтею встановлюється, що умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
- Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
- Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3 "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
- Згідно з її положеннями, умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
- У Кримінальному процесуальному кодексі України, зокрема, встановлюється, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених двома цими статтями.
- Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених цими статями, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.
- Законом також вносять зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до закону "Про запобігання корупції".
- Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
