Слідчий суддя Печерського райсуду Києва виніс ухвалу, що дозволяє заарештувати колишнього народного депутата Костянтина Жеваго, який підозрюється в розтраті майна банку "Фінанси та кредит".
Про це в коментарі Цензор.НЕТ розповів перший заступник директора Держбюро розслідувань Олександр Бабіков.
Сьогодні цей же суд розглядає клопотання про арешт майна екс-нардепа.
25 травня 2020 року, за клопотанням адвокатів Жеваго, Київський апеляційний суд скасував раніше винесену слідчим суддею Печерського райсуду р. Києва ухвалу, що дозволяє арешт колишнього народного депутата України III-VIII скликань. Прокуратура подала нове клопотання.
Як повідомляв УНІАН, на початку жовтня Костянтин Жеваго був оголошений у розшук у справі про розтрату коштів банку «Фінанси та кредит». 27 вересня перший заступник директора Державного бюро розслідувань Ольга Варченко заявила, що Жеваго перевіряли на причетність до злочинної схеми по розтраті і легалізації 2,5 млрд грн банку «Фінанси та кредит» і заочно вручили підозру.
Читайте такожЖеваго НБУ програв справу на 1,5 мільярда гривень у Верховному суді
За даними відомства, він є бенефіціарним власником банку. За даними Варченко, в ході досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія в період 2007-2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках.
Згодом між банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками були укладені договори застави на суму понад 113 млн доларів, яким український банк поручался через офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.
У 2015 році за невиконання зобов'язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 млн доларів. Заставу іноземні банки списали відразу після того, як банк «Фінанси та кредит» був оголошений неплатоспроможним.
Жеваго підозрюють за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (організація розтрати чужого майна, що перебуває у віданні посадової особи, вчинена за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах) і ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.
У липні повідомили про підозру двом топ-менеджерам банку.
Також за двома кримінальними провадженнями вже повідомлено про підозру семи колишнім чиновникам фінустанови, четверо з яких зараз перебувають у міжнародному і державному розшуках.
