25 серпня відбулося підготовче засідання колегії суддів Шевченківського райсуду Києва, який розглядає справу по обвинуваченню ветерана АТО, а нині музиканта, Андрія Антоненка, лікарки та волонтерки Юлії Кузьменко та військовослужбовця-медсестри Яни Дугарь в убивстві журналіста Павла Шеремета у липні 2016 року.
Сторона обвинувачення зайшла у судове слідство з суттєво зміненою у травні поточного року підозрою усім трьом фігурантам цієї справи та з новою групою прокурорів.
Від початку слідства мотивом тоді ще підозрюваних була «велич арійської раси»
Зміна підозри стосувалася саме мотиву скоєння цього злочину. Якщо від початку слідства, за версією слідчих, мотивом тоді ще підозрюваних була «велич арійської раси», яку нібито вони культивували, та ультра націоналістичні погляди, яких нібито вони дотримувалися, то тепер, з огляду на очевидну абсурдність цього мотиву та повну відсутність доказів, мотив з підозри взагалі… зник. Всі троє фігурантів перетворилися лише на виконавців вбивства з невстановленим його замовником. До речі, зник зі справи (вже не представлятиме державне обвинувачення) і прокурор, який відстоював мотив про «велич арійської раси», Сергій Зузак. Його замінили.
Наразі слідство так і не дало відповіді, що спонукало незнайомих між собою раніше людей з різних сфер настільки довіряти одне одному, щоби піти на вбивство незнайомої їм людини. Адже в матеріалах слідства, принаймні, доступних загалу, немає навіть версій, чи це були корисливі мотиви – хтось заплатив, чи це були особиста неприязнь до людини, якої ніколи не бачили і яка точно не могла хоч якось нашкодити нікому з трьох підозрюваних, чи сила переконання третіх осіб. Нічого цього немає.
Є лише відео з камер спостереження, на яких - слідство переконане - напередодні вбивства Дугарь йшла центром Києва і видивлялася ті самі камери спостереження, тобто була розвідницею. Навіть якщо припустити, що це так, то навіщо? Адже загально відомо, що в центрі Києва сотні відеокамер і уникнути їх ніяка розвідка не допоможе. І ще є відео, де двоє – чоловік і жінка - вночі перед вбивством ідуть разом, і жінка щось закріпляє під днище автомобіля Шеремета. При цьому, за 8 місяців слідство так і не пояснило, чому на відео, яке воно вважає доказом, «розвідниця Дугарь» без татуювання, тоді як у справжньої Яни Дугарь татуювання наявне на руках і ногах та й статура її відрізняється від жінки на відео. Чому чоловік на відео, якого слідство вважає Антоненком, нижчий за справжнього Антоненка на 10 см, чому «Кузьменко» з відео майже одного зросту зі своїм супутником, тоді як в реальності справжня Кузьменко сантиметрів на 15 нижча, що було б помітно навіть на найнеякісніших відеозаписах.
Аналогічно кульгають докази з вибуховим пристроєм, який нібито був вдома в Антоненка, і який він перед обшуком переховав за межі свого помешкання. Експертиза встановила, що той пристрій - «корпус від міни», який Антоненку подарували як сувенір. І цьому є свідки.
Досить смішно виглядає і доказ прокурорів, що в ніч проти 20 липня, коли було вбито Шеремета, у підозрюваних не були активні телефони. Те, що люди вночі зазвичай сплять, а не телефонують чи «висять» в соціальних мережах, для обвинувачення є підозрілим.
В Україні, згідно з Конституцією, має діяти презумпція невинуватості
Щодо алібі, то воно є у двох з трьох фігурантів – Дугарь і Кузьменко. Перша перебувала за сотні кілометрів від місця злочину у військовому госпіталі. Друга – за десятки – в аеропорту Бориспіль, з якого повернулася до дому. В обох випадках також є свідки, які неодноразово свідчили про це на досудовому слідстві. Щодо Антоненка, то наразі алібі, тобто свідків чи інших доказів, які б показали, що він в ніч напередодні вбивства був де-інде, немає. Проте доводити це він і не зобов’язаний, адже в Україні, згідно з Конституцією, має діяти презумпція невинуватості особи. Навпаки, доводити, що на відео саме Антоненко, має слідство. А про їхні докази я вже згадував вище.
В сухому залишку маємо, що в суд слідство передало справу, у якій:
- мотиву скоєння злочину немає;
- замовники вбивства не встановлені;
- опосередковані докази причетності усіх трьох спростовані захистом задовго до передачі справи в суд.
Проте, все це не завадило слідчим суддям Печерського райсуду Києва і Київського апеляційного впритул не помічати білих ниток у справі: вони з десяток разів залишали під вартою і Кузьменко, і Антоненка. Лише нещодавно апеляційна інстанція випустила Кузьменко з-під варти під домашній арешт, вочевидь, з огляду на завершення досудового слідства. Антоненко ж перебуває в СІЗО вже дев’ятий місяць. З моменту затримання.
Сподівань, що Шевченківський суд буде менш упередженим і не матиме «обвинувального ухилу», мало. Це показало вже підготовче засідання. Наприклад, головуюча на ньому суддя Оксана Голуб проігнорувала чисельні скарги і клопотання сторони захисту, навіть не давши часу адвокатам їх виголосити. Так само як і попередні суди, колегія суддів цього суду не зважила на докази і доводи адвокатів Антоненка і залишила його на чергових 60 діб під вартою. Серед ризиків перебування на волі Антоненка прокурори назвали те, що він має закордонний паспорт, а отже нібито може втекти з країни. При цьому прокурори не клопотали про вилучення цього паспорту на період слідства…
Можна припустити, що суду була дана вказівка – гнати справу якомога швидше
Взагалі, досить нетиповим є, що підготовче засідання у такій резонансній і серйозній справі пройшло за декілька годин. Можна припустити, що суду була дана вказівка – гнати справу якомога швидше. Проте чи вдасться «революційній трійці» здійснити «скорий суд», ще невідомо. Річ у тім, що обвинуваченим загрожує довічне позбавлення волі, а у такому випадку закон надає їм можливість обрати суд присяжних, який і розглядатиме їхню справу. Власне, всі троє обвинувачуваних заявили відповідне клопотання.
Суд присяжних – це суд у складі двох професійних і трьох присяжних суддів – тобто людей, як кажуть, «з народу», які ніколи не мали відношення до судочинства, не є і не були професійними адвокатами, не є діючими працівниками правоохоронних органів, не були судимими. Теоретично – це незалежні і далекі від судової та правоохоронної структур люди, які мають бездоганну репутацію. При цьому їхній голос має таку ж силу, як і голос професійних суддів у складі колегії. І не лише при винесенні вироку, але й щодо поточних питань, наприклад, щодо з розгляду запобіжних заходів чи інших клопотань сторін процесу.
Можна припустити, що на присяжних тиснутимуть
Чи змінить «обвинувальний ухил» на рівновіддаленість від сторін справи суд присяжних, чи залишиться «на підтанцьовці» в обвинувачення, як суди з професійних суддів, маємо нагоду побачити вже 4 вересня. Саме на цей день призначено перше засідання у Шевченківському районному суді за участі присяжних по цій справі. З огляду на те, що ця справа з кримінальної давно перетворилася на політичну, на пряму зацікавленість міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в обвинувальному вироку, адже саме він публічно рапортував президенту Зеленському щодо розкриття вбивства Шеремета, можна припустити, що на присяжних тиснутимуть. А от чи встоять вони - побачимо зовсім скоро.
Дмитро Хилюк
