Венеціанська комісія рекомендує відійти від "особистісного" підходу у питанні боротьби з олігархічним впливом, і зосередитися на системному підході запровадження заходів, покликаних унеможливити руйнівні наслідки олігархічного впливу для демократії, верховенства права і прав людини.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) вважає, що закон про деолігархізацію не можна втілювати у нинішньому вигляді. Про це йдеться у висновку Венеціанської комісії, схваленому на пленарній сесії 9-10 червня.
Зокрема, експерти ВК зазначили, що більшість країн запровадили комплекс взаємопов’язаних законодавчих заходів - міжвідомчих, адміністративних, економічних та інших, аби запобігти руйнівним наслідкам для демократії, верховенства права і прав людини від зосередження в руках приватної особи значного впливу на економічне, політичне і громадське життя країни.
До таких заходів може відноситися ефективна політика у питанні конкуренції, антикорупційні заходи і заходи для боротьби з відмиванням коштів, заходи для забезпечення плюралізму в медіа, правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній.
"Замість того, аби відстоювати цей багатосекторальний, систематичний підхід, Україна, однак, обрала шлях боротьби з руйнівним впливом олігархізації через окремий "особистісний підхід" завдяки схваленні закону про олігархів", - йдеться у висновках.
Водночас, хоча у Венеціанській комісії визнають, що не існує універсального способу для боротьби з олігархічним впливом, у деяких окремих надзвичайно критичних випадках, таких як захоплення держави, деякі заходи особистого характеру можуть видаватися виправданими на тимчасовій і виключній основі. При цьому, експерти ВК вважають, що такий підхід може бути лише доповненням, а не альтернативою "систематичному підходу".
У Венеціанській комісії відзначають, що закон про деолігархізацію не може розглядатися як демократична відповідь на лихо олігархізації.
"Закон складно узгодити з принципами політичного плюралізму і верховенства права, оскільки він має потенціал використання у політичних цілях. На даному етапі, як видається, поки суть наявного "особистісного підходу" не змінена, навіть значні правки до закону про олігархів не зможуть усунути неминучі розбіжності зі стандартами Ради Європи щодо прав людини, демократії і верховенства права. З цієї причини, Венеціанська комісія приходить до висновку, що закон не має бути впровадженим у поточному вигляді і що треба дотримуватися "систематичного" підходу", - йдеться у висновках.
У зв’язку з цим, Венеціанська комісія озвучила перелік рекомендацій для української влади. Зокрема, рекомендується юридично відкласти втілення закону про деолігархізацію, здійснити поглиблений і всебічний аналіз наявних систематичних заходів та їхніх недоліків з точки зору структури, повноважень та координації.
Також рекомендується розробити коригуючі, додаткові або доповнювальні заходи чи законодавство, яке включатиме:
- започаткування і впровадження ефективної політики в галузі конкуренції;
- посилення боротьби про корупції на високому рівні і запобігання корупції у відповідності з рекомендаціями Групи держав проти корупції (GRECO);
- покращення прозорості і підзвітності у державних закупівлях;
- зміцнення плюралізму в медіа і прозорості медіа-власників;
- посилення ефективності втілення відповідних заходів боротьби з відмиванням коштів;
- зміцнення правил фінансування політичних партій і виборчих кампаній та наявних механізмів контролю;
- внесення правок у податкове законодавство;
- зміцнення незалежності і ефективності ключових регуляторних і контролюючих органів, а також інші заходи.
У 2021 році парламент визначив, хто такі "олігархи"
Як повідомляв УНІАН, 23 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (№5599).
Законом визначено, що олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Рішення про виключення особи з Реєстру олігархів ухвалюється в разі встановлення факту невідповідності такої особи одночасно щонайменше двом з ознак.
Встановлюється, що рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), ухвалюється Радою нацбезпеки і оборони на підставі подання Кабінету міністрів, члена РНБО, Нацбанку, СБУ або Антимонопольного комітету.
