Про це повідомляє Lenta.ru з посиланням на The Independent.
Саме наявність живих організмів під льодом дозволяє пояснити характерні особливості комети Чурюмова-Герасименко — наприклад, багату органічними сполуками чорну кору. Однак ні орбітальний апарат Rosetta, ні зонд Philae не були обладнані приладами, які дозволяють шукати сліди життя. Свою гіпотезу вчені представлять на конференції Королівського астрономічного товариства, яка пройде 6 липня в Лландадно.
Макс Уолліс (Max Wallis) з Кардіфського університету та Чандра Викрамасінгх (Chandra Wickramasinghe), директор Бекінгемського центру астробіології, стверджують, що середовище комети сприятливіше для життя навіть за полярні райони Землі. Тільки наявність мікроорганізмів пояснює такі аномальні явища на поверхні комети, як темна кора, лід, кратери з пласким дном і значна кількість гігантських валунів.
Читайте такожNASA обіцяє знайти позаземне життя у найближчі 10-20 років
Всі ці ознаки засвідчують, що на кометі існує середовище з суміші льоду та органіки, яку підігрівають промені Сонця, і саме там можуть існувати мікроорганізми.
Астрономи побудували модель процесів, які відбуваються на поверхні комети. Згідно цієї моделі, живим істотам для колонізації небесного тіла потрібна рідка вода, а ховатися вони можуть в тріщинах льоду. Ці організми обов'язково повинні містити антифризні солі, що дозволяють виживати за температури мінус 40 градусів за Цельсієм. Саме настільки зараз нагріває поверхню комети Сонце.
Крім того, з багатьох тріщин у льоду на поверхню комети вириваються газопилові струмені.
"На мою думку, це спричинено діяльністю мікробів, які живуть під льодом — через неї тиск газу стає настільки сильним, що лід не витримує і дає тріщини", — заявив професор Викрамасінгх.
Нарешті про можливу наявність життя на комету Чурюмова-Герасименко свідчить наявність органічних молекул на її поверхні, організованих більш складним чином, ніж прості вуглеводні (на кшталт метану). Молекули помітили на знімках, зроблених інфрачервоною камерою апарату Rosetta.
Місія Rosetta координується ЄКА за участю його членів-держав, а також НАСА. Дані, отримані з її допомогою, необхідні для пояснення процесів еволюції Сонячної системи та появи води на Землі. Місія включає орбітальний апарат і спусковий зонд. Посадку на поверхню комети 67P (Чурюмова-Герасименко) зонд Philae здійснив 12 листопада 2014 року. Це була перша м'яка посадка тіла з Землі на ядро комети.
Читайте такожNASA готує астронавтів для висадки на астероїд
Пік досліджень припаде на 13 серпня 2015 року, коли комета наблизиться до Сонця на мінімальну відстань, а викиди речовини з її поверхні будуть відбуватися з максимальною швидкістю. 23 червня 2015 року ЄКА анонсував продовження місії Rosetta до вересня 2016 року. Планується, що орбітальний корабель спуститься на поверхню комети Чурюмова-Герасименко.
