На північному сході Казахстану розташоване озеро Чаган - наочне свідчення ядерної епохи та її небезпечної спадщини. Воно знаходиться в рідкісному скелястому регіоні поблизу міста Семей (раніше - Семипалатинськ). На перший погляд це звичайна водойма, але інша її назва - Атомне озеро - натякає на глибший зміст, пише IFLScience.
У 1965 році Радянський Союз здійснив підземний ядерний вибух, у результаті якого утворився кратер глибиною 100 метрів і шириною 400 метрів - саме він згодом заповнився водою і перетворився на це озеро. Вибух став лише одним із численних, які проводилися тут протягом десятиліть. Територія навколо Семея була головною зоною випробувань ядерної зброї в СРСР.
Першу ядерну бомбу Радянський Союз підірвав саме на цьому полігоні 29 серпня 1949 року. Вона отримала назву РДС-1 і стала проривом у технологічному змаганні, що ввело СРСР в ядерну еру та порушило монополію Америки на бомбу, ознаменувавши початок глобального ядерного протистояння часів Холодної війни. Загалом, у Семипалатинську відбулося 456 ядерних випробувань: 116 надземних і 340 підземних.
Тут випробовували різні види зброї - від подільних зарядів до потужних термоядерних пристроїв. Район обрали через його ізольованість і легкість в організації закритої зони. Проте повністю безлюдною територія не була - поруч існували села, а в самому Семипалатинську, що за 150 км, проживало понад мільйон осіб. Попри це, Радянський Союз не намагався попередити навколишнє населення про випробування.
Через атмосферні викиди радіоактивних речовин мешканці опинилися під постійною загрозою. Вони контактували з частинками у повітрі та вживали забруднені продукти. Починаючи з кінця 1980-х років, науковці проводили дослідження, аби з’ясувати довгостроковий вплив радіації. Нині існує безліч наукових даних, які вказують на підвищений ризик раку, захворювань щитовидної залози, імунологічних порушень та вроджених вад розвитку.
У 1958 році лікарі диспансеру №4 у Семипалатинську разом з Інститутом біофізики Академії медичних наук СРСР уже зафіксували, що у 22% обстежених осіб спостерігалися симптоми, пов'язані з хронічною променевою хворобою.
Окрім фізичних проблем, жителі регіону також страждають від психологічного тиску, спричиненого страхом за власне здоров’я. Нещодавні дослідження підкреслюють травматичні психологічні наслідки, які переживають місцеві жителі.
Останній ядерний вибух у Семипалатинську стався в 1989 році. Полігон остаточно закрили після розпаду СРСР та проголошення незалежності Казахстану. Дослідження тривають і зараз, оскільки вчені намагаються не лише оцінити довгострокові наслідки, а й передбачити можливий вплив на прийдешні покоління.
