false

Експерти та представники української IT-галузі критикують запропоновану Міністерством цифрової трансформації форму працевлаштування IT-фахівців, згідно з якою компанії будуть змушені перевести своїх співробітників з системи ФОП (фізосіб-підприємців) на так звані Gig-контракти.

Як пояснюють українські чиновники, запропонована форма працевлаштування - Gig-контракти - це щось середнє між офіційним наймом і співпрацею з ФОП, вона дозволить IT-шникам отримувати оплачувану відпустку, компенсацію за лікарняний і мінімальну оплату праці на період пологів. Однак, навіть з підписаним Gig-договором, діяльність IT-фахівця буде вважатися незаконною без трудового договору, що може завдати удару по мобільній і динамічній сфері технологій.

"По суті контракт з ФОП — це соціальний договір співробітника і компанії, що дає максимум переваг обом сторонам. "З-під палиці" надто зарегульованого трудового кодексу цих переваг не досягти. Поки що всі ініціативи на рівні уряду не сформульовані зрозуміло і прозоро для всіх гравців галузі. Щоб на щось погоджуватися, потрібно чітко розуміти наслідки, а ми поки не бачимо загальної картини. Тому дотримуємося принципу "система працює - не чіпай", - зазначає засновник IT-компанії Telesens і Kharkiv IT Cluster Едуард Рубін.

Відео дня

Діяти запропоновані Мінцифри Gig-контракти, укладені між IT-фахівцями і роботодавцями, будуть лише у випадку, якщо ті вступлять в громадську організацію "Дія City". На думку чиновників, подібне резидентство дозволить IT-шникам захиститися від тиску силовиків у форматі "маски-шоу", отримати особливі юридичні умови і менші податки в порівнянні з усією країною. Однак, як зазначають юристи, це також може сприяти більшій тінізації IT-галузі, і подібна ініціатива суперечить положенню Конституції, згідно з яким громадян не можна зобов'язати вступати в будь-які об'єднання.

"Можливі наслідки - це посилення пресингу на тих, хто не захоче входити в зону дії "Дія City" і в результаті — тінізація галузі", - вважає глава юридичного підрозділу Kharkiv IT Cluster Оксана Кобзар.

Водночас, Кобзар додає, що якщо доопрацювати ініціативи Мінцифри, вони дійсно можуть стати революційними для ринку. В іншому випадку - "сирі" реформи можуть призвести до відтоку якісних українських кадрів за кордон.

"Якщо проект доопрацювати, особливо в частині широких повноважень регулятора, можливо, він буде привабливим для ринку. Якщо у галузі проект не викличе довіри, можливі релокації команд або виплата винагороди підрядникам за межами України", - сказала Кобзар.

false

На думку представників галузі, ініціативи Мінцифри зараз більше схожі на експеримент, оскільки досі містять в собі безліч білих плям. Плюс, досі невідомо, чи будуть змушені IT-фахівці перейти на офіційне оформлення за трудовим законодавством, якщо експеримент виявиться невдалим.

Як підкреслюють експерти, саме можливість оформляти співробітників за системою ФОП дозволила українській IT-галузі досягти нинішніх масштабів при щорічному зростанні на близько 20 відсотків. Якщо ж податкове навантаження на IT-шників зросте, значна частка фахівців поїде в Західну Європу, де при тій же оплаті праці вони отримають значно кращий рівень інфраструктури. Це призведе до відтоку інтелектуального капіталу, порівнянного з тим, що відбулося в 1990-х роках.

Як повідомляв УНІАН, Міністерство цифрової трансформації планує запустити віртуальну вільну економічну зону для технологічних компаній "Дія City" у першому півріччі 2021 року.

Вільна зона передбачає заміну податку на прибуток податком на виведений капітал за ставкою 10%, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору. Податки на працю передбачають 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Резидентами "Дія City" зможуть стати українські та міжнародні IT-компанії, високотехнологічний бізнес, інвестиційні фонди, стартапи, освітні організації.

Згідно з планами Мінцифри "Дія City" повинна охопити наступні сфери: AgroTech; штучний інтелект; хмарні технології; безпілотники; авіаційні та космічні технології; фінтех; медичні нейромережі; реклама, маркетинг; торгові майданчики; "Інтернет речей"; блокчейн; аутсорсинг; анімація, графіка, відео; кіберспорт.