Організатори амбіційного проекту «Mars One», що передбачає колонізацію Марса, з кілька тисяч учасників вибрали сотню майбутніх претендентів, бажаючих вписати своє ім’я в історію, відправившись жити на «червону планету». Серед них – 26-річний українець Сергій Якимів.
Подальший відбір, який триватиме ще рік, залишить у списку тих, хто почне освоювати інопланетне життя, 24 людини. Їх чекатиме ще кілька років тренування.
Однак вже зараз з проектом пов’язано кілька скандалів. Наприклад, щодо відсутності спонсорів та фінансування. Так, один з учасників майбутньої колонізації, доктор наук з фізики та астрофізики Марса Джозеф Роше, написав розгромну статтю, в якій звинуватив керівництво проекту у намаганні примусити обраних для польоту фінансувати витрати. Цікаво й те, що політ з самого початку планували на 2018 рік, але згодом перенесли запуск ще на два роки – до 2020-го. Втім, засновник і керівник проекту «Mars One», нідерландський підприємець Бас Лансдорп повідомив, що з фінансовими проблемами проекту, на які в викривальному інтерв'ю вказував Джозеф Роше, затримка не пов'язана. Бо людей, які бажають вкласти гроші в його реалізацію, більш ніж достатньо, однак документальне оформлення інвестицій та інших аспектів роботи забирає набагато більше часу, ніж очікувалося спочатку.
Про те, наскільки місія важлива для всієї Землі, а не тільки для тих, хто полетить на Марс, українець Сергій Якимів, що пройшов передостанній відбір «Mars One», розповів УНІАН.
У мене була і є мрія - полетіти в космос. Це те, чим я жив з дитинства, цікавлюсь, читаю вивчаю… Живу цим досі. В школі я брав участь у конкурсах з астрономії та космонавтики. Моя професія теж пов’язана з космосом - інженер космічних програм. В Київському політехнічному Інституті я працював з експериментами по запуску наступного наукового супутника України. Коли з’явилась можливість полетіти в космос за програмою «Mars One», я зрозумів, що це мій єдиний шанс, адже зробити це в Україні, як науковому співробітнику, зараз практично неможливо.
Перші поселенці Марсу будуть на «червоній планеті» в 2026 році. Я один із сотні тих, хто претендує на майбутнє заселення іншої планети. Нас відібрали з 200 000 чоловік з усього світу, тому я налаштований йти до переможного кінця. Сам політ, попри затримки, відбудеться у визначений час. Неможливо запланувати на будь-який зручний термін політ на іншу планету, адже вигідне розміщення Землі і Марса трапляється раз на 26 місяців, оскільки планети рухаються по Гоманівскій траєкторії. Вигідне розміщення планет дозволяє літальному апарату з максимальною користю використовувати паливо для розгону. Старт в інший час передбачає значне збільшення необхідних запасів палива та діяльності перельоту.
В 2020 році на Марс полетить перша демонстраційна місія, для перевірки технологій. Згодом відбудеться запуск марсоходу, запуск необхідних модулів для перших поселенців. Тобто спочатку на Марсі мають запустити роботів, які підготують планету до прибуття людей – побудують житлові приміщення і накопичать достатньо води.
Перший екіпаж вилетить в 2026 році. Наступні ж будуть вилітати кожні два роки.
В анкеті по відбору кандидатів однією з важливих вимог була наявність почуття гумору. Коли люди потраплять на Марс, решту свого життя вони проведуть в замкнутому просторі, спілкуючись із обмеженим колом співмешканців. І це може призвести до різних ситуацій, конфліктів, нервових зривів та агресії. Саме тому важливо мати гарне почуття гумору та бути оптимістично налаштованим.
На іншій планеті хотів би залишити свою спеціальність. Остаточно для участі в програмі відберуть 24 людини. 10 років всі вони будуть проходити тренування та підготовки, навчатися, отримувати нові спеціальності. В кожному екіпажі будуть медики, інженери, кожному члену екіпажу нададуть необхідні знання з біології. Будуть і геологи, і вчені, що шукатимуть сліди можливого життя на Марсі та корисні копалини для подальшого використання їх на землі. Однак особисто я волів би залишитись інженером.
Марсіанські поселенці максимально зменшать залежність від Землі. Планується, що колонії на Марсі самі будуть вирощувати продукти. Звісно, з собою у міжпланетних переселенців буде «аварійний набір» та вітаміни, але основна їжа буде вирощена уже на «червоній планеті». Це необхідно для того, щоб максимально зменшити залежність від Землі. Зараз ця програма ще в розробці, адже відомо, що далеко не всі культури можна виростити в умовах космосу. Наприклад, зернові. Яблуневих садів теж не буде. А от ананаси, гарбузові, гриби - проживуться добре. Можливо, буде молекулярна їжа, але розвиток технологій спонукає все ж до «марсіанських плантацій». Для цього на Марсі побудують велику сонячну батарею для акумулювання енергії та подальшого її використання у вирощуванні плантацій.
На Землі за марсіанським життям спостерігатимуть, як за серіалом. У проекту вже є кілька інвесторів. Основний - це засновник і керівник «Mars One», нідерландський підприємець Бас Лансдорп. Також є кілька медіапартнерів, завдяки яким земляни зможуть відслідковувати наше життя на «червоній планеті». Це не буде реаліті-шоу, скоріше, будуть серії документальних фільмів. Також є кілька розробників додаткових шатлів для проб води, ґрунту, переміщення по планеті. Основний шатл, де мешкатимуть поселенці, буде присипаний ґрунтом, адже на Марсі – величезні вітри, що зносять усе на своєму шляху. Екіпажу буде дозволено виходити за межі шатлу раз на 3 доби.
Першим поселенцям не рекомендують заводити сім’ї. Мої рідні сприйняли новину про проходження передостаннього етапу відбору з суперечливими відчуттями. З одного боку, вони раді, що я здійснюю свою мрію, а з іншого, вони розуміють, що більше ми не побачимось, що це – на все життя. Зрештою, поки у мене ще є 10 років на Землі.
На Марс полетять і жінки і чоловіки, але, згідно умов програми, першим переселенцям не рекомендовано заводити стосунки та народжувати дітей, адже вплив космосу на плід та його розвиток не вивчено. Хоча, якщо така можливість буде, я все ж не проти.
Зараз я не можу сказати, що не захочу повернутись. На Марсі є багато ризиків. Перш за все – це радіація під час польоту. Є визначені дози у всіх космічних агентств для космонавтів, після яких людина уже не може літати в космос. Також є проблеми із сонячними спалахами. По прибуттю на Марс космонавти займуться облаштуванням, встановленням усього необхідного для життя - лабораторії, жилого відділу тощо. Для виходу у відкритий простір зараз розробляються спеціальні костюми. Але одне з найважчих випробувань - людський фактор. Я поки не знаю, що буде, коли хтось захоче повернутись додому. Поки, програма не передбачає такої можливості, хоча розробляються схеми, за яких, у крайніх випадках, це буде можливо. Зрештою, усі летять туди із чітким розумінням того, що можуть не повернутись.
Якщо на Землі станеться глобальна катастрофа, людство виживе на Марсі. Поки що програма ще не має достатнього устаткування, але попереду 10 років для пошуку як спонсорів, так і необхідної техніки. Без цього ніхто нікуди не полетить. Однак, фінансування «Mars One» значно менше, ніж, наприклад, програм NASA. Все тому, що вони планують доправити людину на Марс і забрати її. А у нас квиток лише в одну сторону. Для цього потрібно менше витрат та зусиль. Ця місія потрібна для дослідження космосу, а, відповідно, і для життя на Землі. Однак найважливіше завдання – зберегти людство як вид, на випадок глобальної катастрофи.
Попереду ще роки тренувань та підготовки, буде не просто. Я звільнився з інституту і практично весь час тренуюсь. Щоби полетіти на Марс, мені необхідна добра фізична підготовка (займаюсь бігом, плаванням, силовими навантаженнями), хороше знання англійської, психологічні тренінги. Для цього поки у мене недостатньо коштів, тому шукаю волонтерів для допомоги. Зараз сезонно працюю у туристичній фірмі, аби заробити на тренування.
Ольга Каретнікова-Котягіна
