Президент заявив, що в Україні повинен бути закон про захист прав нацменшин / фото president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський наголошує на необхідності ухвалення закону про захист прав національних меншин.

Про це він заявив в інтерв'ю на телеканалі "1+1" у програмі «100 днів президента України», відповідаючи на запитання, чи буде переглянутий закон про функціонування української мови як державної.

«Дуже складне питання. Яке б не було рішення, воно буде бити по президенту і парламенту дуже сильно», - сказав Зеленський.

Відео дня

Президент заявив, що в Україні повинен бути закон про захист прав нацменшин.

«І там повинно все бути виписано: їх мова, їх віра і… І достатньо – армія у нас одна, українська. Мені здається, що повинен бути такий законопроект, який захищає їх права», - наголосив він.

«Якщо людина вивчає українську мову, вона для неї не рідна, але вона намагається її знати, але для неї рідна мова татарська, російська, угорська - яка різниця. Та діти вже у цієї людини всі говорять українською, чи онуки. А якщо людина працювала 40-50 років на цю країну. Якщо так було і вона працювала на Україну, коли та була ще в складі СРСР. Вона що не така людина, щось змінилось? Тому треба захищати права меншин, я впевнений. Знайти оцю модель, про яку я сказав», - резюмував глава держави.

Читайте такожУ Зеленського пояснили, чому президент не зустрінеться з українською громадою в Польщі

Як повідомляв УНІАН, 16 липня в Україні набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Законом передбачено, що кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. При цьому держава організовує курси української мови для дорослих і забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої можливості.

Відповідно до закону, особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

Законом визначені особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Серед них, зокрема, керівництво держави, депутати, судді, прокурори, службовці Нацбанку, особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, педагоги, медики державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Закон не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.