Автор законопроекту „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення”, народний депутат Микола ТОМЕНКО позитивно оцінює сьогоднішнє подолання Верховною Радою вето Президента на цей закон.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі М.ТОМЕНКА.
На думку депутата, те, що за подолання вето проголосували 387 народних депутатів, ще раз підтверджує серйозну стурбованість суспільства станом усиновлення в Україні, яке перетворилося фактично на ринок з продажу дітей. Не є секретом, зазначив М.ТОМЕНКО, що сьогодні міждержавне усиновлення відбувається „в тіні”, тобто державні органи чи уповноважені ними структури не контролюють умов та подальшу долю усиновлених українських дітей.
„Ухваливши цей Закон, ми зробили лише перший крок до попередження, на жаль, частих випадків зловживань з усиновленням українських дітей іноземними громадянами. Наступним кроком у цьому напрямку має бути ратифікація українським парламентом Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення”, - переконаний М.ТОМЕНКО.
„Підтримуючи Президента, який оголосив поточний рік роком підтримки усиновлення в Україні, необхідно не словом, а ділом захищати національне усиновлення та поставити під контроль держави і суспільства процес міждержавного усиновлення”, - вважає народний депутат.
Як повідомлялося, у Законі М.ТОМЕНКА та Олени БОНДАРЕНКО „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення” закріплюється норма, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша 21 року. А різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більш як 45 років.
Президент України пропонував виключити із законопроекту норму, що усиновлення не може здійснюватися іноземцем, який не перебуває в шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини.
Разом з тим парламентарії зберегли таку норму, зважаючи на численні факти фізичного чи психологічного насильства, недбалого чи брутального поводження та експлуатації дітей, усиновленими одинокими особами з-за кордону, а також звернувши увагу на те, що абсолютна більшість країн, турбуючись про своїх дітей, законодавчо обмежує усиновлення дітей одинокими особами.
