Сьогодні, 19 березня, свій день народження святкує одна із найвідоміших українських письменниць сучасності Ліна Костенко. Геніальній поетесі виповнюється 90 років.
Народилася вона 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси були вчителями і з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні й естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.
Читайте такожОксана Забужко та Alyona Alyona: визначені лауреатки премії Women in Arts 2020
Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок ("Вітрила", "Мандрівки серця", "Над берегами вічної ріки", "Сад нетанучих скульптур", "Річка Геракліта"), роману "Записки українського самашедшого". За історичний роман у віршах "Маруся Чурай" вона була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. А ще вона – почесний професором Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Ліна Костенко є беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців, адже не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне "ні" підлості, брехні та зрадництву.
Поетеса ніколи не боялася висловлювати свою громадянську позицію. Зокрема, у 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями письменниця кинула їм квіти. Згодом написала листа на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті "Літературна Україна". Після цього вона майже 10 років писала "в шухляду", розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її "не приручити", позбавила права друкувати твори. Але це не зламало поетесу.
У 2005 році Ліна Костенко, як відомо, відмовилася від звання Героя України зі словами "Політичної біжутерії не ношу!".
Водночас після вторгнення Росії на територію України, у 2015 році, письменниця приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
Зараз Ліна Василівна воліє мовчати, а з шанувальниками говорять її твори. Мовчання Ліни Костенко є надзвичайно промовистим у час, коли простір неймовірно засмічений пустою балаканиною. Жодні спокуси викликати в неї відповідну реакцію з приводу чогось, чи когось – даремні. І це горде мовчання теж є позицією.
