golos.md

Як повідомили УНІАН у прес-службі Transparency International Україна, такого висновку дійшли експерти Transparency International Україна та інтернет-видання "Перша інстанція" у рамках спільного проекту "Судді під прицілом".

"Чиновникам-хабарникам часто вдається уникнути ув’язнення, яке лояльні до корупціонерів суди замінюють штрафами та іспитовим терміном. Окрім того, у багатьох випадках суди безпідставно виправдовують злочинців, незважаючи на досить вагомі докази їх провини. Очевидне хабарництво часто перекваліфіковуються у фінансові махінації, щоб присудити м’якіший вирок, а хабар називають боргом або доброчинною пожертвою", - зазначають експерти.

Читайте такожМайже 80% українців вважають, що влада погано справляється із боротьбою з корупцією - опитування

Відео дня

Крім того, вони стверджують, що засуджені на перебування за ґратами колишні держслужбовці зазвичай звільняються від покарання достроково.

Експерти проаналізували 100 останніх рішень суду за 368 статтею Кримінального кодексу (одержання неправомірної вигоди). Згідно з висновками, лише п'ята частина обвинувачених у хабарництві опиняється за ґратами.

Також було складено Топ-10 найсумнівніших рішень суддів стосовно корупційних злочинів. Очолює рейтинг рішення Києво-Святошинського райсуду Київщини, яким був виправданий голова Віта-Поштової сільської ради, який підозрювався у хабарі 400 тис. грн.

"Питання виникають і до виправдального вироку щодо "податкового" ректора і екс-депутата Петра Мельника, якого звинувачували у хабарах в 40 і 80 тис. грн. Ірпінський міськсуд Київської області визнав докази проти Мельника недостатніми, щоб присудити йому покарання ув’язненням", - зазначають автори дослідження.

Крім того, вони зауважують, що "у листопаді виповниться рік з моменту дострокового виходу з тюрми екс-голови Держфінпослуг Василя Волги". "Його справа є дуже показовим прикладом лояльності судів до корупціонерів. Волгу засудили на 5 років за хабар у півмільйона доларів, але злодій відбув лише 2/3 терміну. Приводом для дострокового звільнення стала гарна поведінка в тюрмі та "позитивний приклад засудженим і погане ставлення до злодійських традицій", які він, начебто, демонстрував під час ув'язнення. Утім, навряд чи б ці чесноти стали рятівними для звичайних в’язнів", - впевнений редактор "Першої інстанції" Федір Орищук.

Так, юридичні радники ТІ Україна вважають, що у Кримінальному кодексі передбачений дуже широкий спектр покарань за один і той же злочин. Наприклад, за хабар у 60 тис. грн злочинцю можуть присудити відносно невеликий штраф, а можуть і посадити за ґрати на 4 роки. "Не виключено, що саме підкуп судді і стає тим чинником, завдяки якому корупціонер отримує м’якіший вирок", - зазначають експерти.

Читайте такожБільш як половина українців вважає, що нинішні політичні лідери не забезпечують необхідних реформ - опитування

Вони підкреслюють, що у більшості випадків посадовцям-корупціонерам взагалі вдається уникнути в'язниці, навіть якщо факт хабарництва повністю доведено. Хабарникам присуджують ув’язнення, але одразу замінюють його іспитовим терміном на підставі ст. 75 Кримінального кодексу. "Згідно з законом, ця рятівна стаття не має застосовуватися при корупційних справах. Утім, на цю примітку судді не зважають. А у низці випадків суди взагалі прийняли обурливі рішення вважати хабар "доброчинним внеском" або "боргом", - підкреслюється у повідомленні.