Апухтіна звільнили з-під варти в залі суду / фото УНІАН

Лідер руху «Юго-Восток» Юрій Апухтін, який брав активну участь у масових заворушеннях біля будівлі Харківської облдержадміністрації у 2014 році, звільнили з-під варти в залі суду.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Апеляційного суду Харківської області, сьогодні, 20 грудня, колегія суддів розглянула скарги Апухтіна, захисників та прокурора.

Суд вирішив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисників задовольнити частково.

Відео дня

Читайте такожУ Харкові суд залишив під вартою антимайданівця "Топаза"

Так, вирок Київського районного суду від 23 травня 2017 року відносно Апухтіна в частині його засудження за ч.3 ст.109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) скасовано, кримінальне провадження в цій частині скасоване.

З вироку також було виключено посилання про застосування ч.1 ст.70 КК України, в результаті чого Апухтін вважається засудженим лише за ч.1 ст.294 КК України (масові заворушення) до п'яти років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання Апухтіну зараховано термін його попереднього ув'язнення з 30 квітня 2014 року по 7 травня 2014 року та з 19 грудня 2014 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 20 грудня 2017 року з розрахунку один день ув'язнення за один день позбавлення волі.

За такими розрахунками, Апухтін повністю відбув покарання та був звільнений з-під варти в залі суду.

Як повідомляв УНІАН, 23 травня у Харкові лідера руху «Юго-Восток» Юрія Апухтіна, який навесні 2014 року був одним із лідерів місцевого антимайдану, було засуджено до 6 років позбавлення волі.

Під час досудового слідства встановлено, що Апухтін був організатором масових заворушень у квітні 2014 року біля будівлі Харківської ОДА. Він неодноразово закликав до зміни конституційного ладу, невизнання чинної державної влади, створення так званих «Харківської народної республіки» та «Конституції ХНР».