Чи здатна українська армія захистити країну (опитування)

13:05, 11 жовтня 2010
Суспільство
2368 0

Результат не дуже надихає...

Українці не вірять у те, що національна армія здатна захистити країну.

Про це свідчать передані агентству УНІАН результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Зокрема, 67,1% опитаних вважають, що наша армія не зможе захистити Україну у разі реальної загрози з боку інших країн. З них 45,7% вибрали варіант відповіді на це запитання - «скоріше, ні», а майже кожен п`ятий (21,4%) – «точно, ні».

Більше чверті опитаних (28,4%) вірять у те, що армія зможе захистити Україну у разі реальної загрози з боку інших країн. З них 24,7% відповіли «скоріше, так» на це питання, 3,7% - «точно, так». Важко було з відповіддю 4,5% респондентів.

Також, згідно з результатами опитування, більшість респондентів (74,0%) негативно оцінює стан української армії. З них 48,4% вибрали варіант відповіді на це питання - «скоріше, поганий», близько чверті (25,6%) - «дуже поганий».

Позитивно оцінили стан української армії 16,5% респондентів, з них вважають, що він «дуже хороший» - 2,3%, «скоріше, хороший» - 14,2%. Важко було відповісти на дане питання 9,5% респондентів.

Більше половини респондентів (62,9%) не довіряють українській армії. З них 44,7% “швидше, не довіряють армії”, а 18,2% повністю не довіряють. Висловили довіру українській армії близько третини опитаних (31,9%). З них 27,2% вибрали варіант відповіді «скоріше, довіряю» на це питання, а 4,7% - «точно, довіряю». Важко було відповісти на дане питання 5,2% респондентів.

Більше половини респондентів (62,7%) вважають, що в українській армії повинні служити і контрактники, і призовники. При цьому близько чверті опитаних (23,7%) вважають, що українська армія повинна складатися тільки з контрактників, а 6,8% - тільки з призовників. Важко було відповісти на це питання 6,8% респондентів.

Більша частина респондентів (62,8%) не засуджують молодих людей призовного віку, які уникають служби в армії. З них 40,1% вибрали відповідь - «скоріше, не засуджую», а близько чверті (22,7%) – «точно, не засуджую».

Майже третина респондентів (30,9%) засуджує призовників, що уникають служби в армії. З них 19,7% «скоріше, засуджують», 11,2% - «точно, засуджують» таких молодих людей. Не визначилися з відповіддю на це питання 6,3% опитаних.

Експерти Інституту Горшеніна зазначають, що молоді люди вважають службу в армії втратою року навчання і можливості професійного зростання, тому не хочуть служити там – таку думку висловила майже половина (47,9%) респондентів.

Майже така ж кількість опитаних (42,6%) вважає, що молодь негативно ставиться до служби в армії через «дідівщину» і знущання з боку «старослуживих» і офіцерів.

Близько третини опитаних вважають причиною відмови призовників від служби в армії відсутність почуття обов`язку перед Батьківщиною (32,1%), поганий стан здоров`я молоді (31,9%).

Близько чверті – важкі побутові умови, погане харчування в армії (26,7%), а також зніженість молоді, страх перед тяготами і випробуваннями армійського життя (25,4%).

Дискредитацію армії засобами масової інформації вважає причиною небажання молодих людей служити там кожен шостий респондент (15,4%), а 6,2% опитаних бачать причину цього явища у розповсюдженні в суспільстві пацифістських настроїв.

Вважають, що молодь не хоче служити в армії з інших причин, 4,2% респондентів, а 3,5% було важко відповісти на дане питання.

Більшість жителів України (66,3%) вважає, що військовим бути непрестижно. З них 43,8% вибрали відповідь - «скоріше, ні», а 22,5% – «точно, ні». При цьому майже чверть опитаних (23,1%) вважає, що військовим бути престижно. З них 16,7% відповіли «скоріше, так» на це питання, 6,4% - «точно, так». Важко було відповісти на дане питання кожному десятому респонденту 10,6%.

Телефонне опитування на тему: «Стан української армії» проводився Інститутом Горшеніна з 8 по 10 жовтня. Усього за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком старше 18 років в усіх обласних центрах України, Києві і Севастополі. Квотами були регіон мешкання, підлога стать і вік респондентів. Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter