Як передає кореспондент УНІАН, про це йшлося на круглому столі в Одесі з нагоди річниці перемоги українського козацького війська під Конотопом у битві в 1659 році.
Зокрема, за словами керівника Одеського об’єднання ветеранів Віктора Мастеренка, «перемога, здобута спільно козаками і кримськими татарами, над московськими окупаційними військами, що два з половиною місяці тримали в облозі Конотоп, дає чимало приводів для осмислення наших теперішніх здобутків і невдач».
«Адже ця перемога не стала фундаментом для зміцнення тодішньої козацької держави, не зупинила її поступового занепаду. І чи не найважливішою причиною були інтриги в боротьбі за владу серед військової старшини, підживлювані представниками Москви, що призводили до сутичок всередині України і призвели до поразки у багаторічній війні”, - акцентував В.Мастеренко.
“Ще один з уроків битви полягає в тому, що українцям треба гартувати харизматичних лідерів і формувати власну непідкупну еліту, інакше навіть такі перемоги, як під Конотопом, чи нещодавня Помаранчева революція не принесуть очікуваних плодів на ниві зміцення державності», - зазначив кандидат історичних наук Олексій Волович.
На його думку, “вплив національно-демократичних сил украй звузився, а деякі зійшли просто на маргінес. І, по суті, державну незалежність реально підтримує низка олігархів, які ведуть успішний бізнес в Україні і не хочуть ділитися сферами впливу з олігархами московськими».
Дослідник О.Волович також привернув увагу до явища триваючої економічної експансії російського капіталу в Україні, зауваживши, що «зростаючий контроль з боку Москви над українською економікою є найбільшою загрозою державності”.
“Під впливом російських бізнесменів опинилися близько 70% української економіки. Тож навіщо зараз направляти в Україну 100-тисячну армію, як це було біля Конотопа, коли можна в такий спосіб досягти тієї ж мети? Або продовжити контроль над частиною території України шляхом укладення так званих «харківських угод по Криму?», - наголосив О.Волович.
Кінодокументаліст Леонід Капелюшний навів документальні свідчення про штучне заселення України росіянами у 1933 році, в якому бачить витоки сьогоднішнього “мовного розколу”.
«Ось в моїх руках копія документа – річний звіт від 29 грудня 1933 року про роботу «Всесоюзного переселенческого комитета», що безпосередньо підпорядковувався московському ГУЛАГу. Цитую: «ВПК сообщает, что план переселения на Украину выполнен на 104,76 процента. Всего переселено 21 856 колхозных хозяйств, 117 149 человек». Це лише одна з багатьох хвиль штучних переселень людей в Україну, яких тепер пропонується вважати корінним населенням. Лише з Горьковської в Одеську область того року завезли 35 ешелонів переселенців, з Білорусі – ще 61 ешелон...» Усього силами ГУЛАГу за 1933 рік, коли мільйони українців були виморені голодом, в Україну було перевезено з областей Нечорнозем’я 329 ешелонів переселенців», - зазначив Л.Капелюшний.
Неспроможність нинішніх політиків осягнути уроки історії загрожує розколом України, зазначали учасники круглого стола професор Національного університету імені Мечникова Валерій Швець, доцент Аграрного університету Геннадій Чеканович, історик і громадський діяч Сергій Гуцалюк та інші.
