Про це повідомляє миколаївська інтернет-газета «Новости-N» з посиланням на неназвані джерела.
Наголошується, що правоохоронці Жовтневого РВВС України в Миколаївській області провели перевірки з приводу фактів, зазначених у заяві голови Миколаївської приймальні Української Гельсінкської спілки Олени Кабашної, опитали зазначених осіб, і не знайшовши підтвердження закрили кримінальне провадження.
Як повідомила кореспондентові УНІАН керівник сектора зв'язків з громадськістю УМВС України в Миколаївській області Ольга Передеренко, кримінальне провадження щодо Т.Суровицької закрито Жовтневим райвідділом внутрішніх справ УМВС України в Миколаївській області 29 грудня 2012 року.
Як пояснила О.Передеренко, міліція не знайшла підтверджень фактів, викладених у заяві правозахисниці О.Кабашної, в якій мати Оксани Макар обвинувачувалася в неналежному виконанні батьківських обов'язків, а також у тому, що вона здавала доньку в сексуальне рабство дорослому чоловікові.
«Кримінальне провадження закрито через відсутність складу злочину. Обставини, викладені в заяві, не підтвердилися. Міліція опитала всіх вказаних у листі осіб, працівників інтернату, всіх причетних до цієї справи. Суровицька прийшла в міліцію зі своїм адвокатом і відмовилася від дачі свідчень», - розповіла О.Передеренко.
Ще однією причиною закриття кримінального провадження, за словами представника УМВС України в Миколаївській області, стало те, що не вдалося знайти Володимира Бреславського, який, як зазначає О.Кабашна, ґвалтував і розбещував 13-річну дівчинку.
«У нас не було можливості встановити особу В.Бреславського. Потрібно було мати якісь чіткіші визначення, відомі тільки його ім'я, по батькові і прізвище, - сказала О.Передеренко. – Правоохоронні органи, мабуть, проводили необхідні дії, але особу не встановили».
Автор заяви в міліцію – керівник жіночої асоціації «Дана», керівник Миколаївської приймальні Українського Гельсінського союзу з прав людини О.Кабашна повідомила кореспондентові УНІАН, що має намір оскаржити це рішення правоохоронців «через низьку якість розслідування».
«Слідство, очевидно, не прагнуло прояснити істину. Особливо нічого не було зроблено. Те, що не знайшли Бреславського, викликає багато запитань. Як можна не знайти людину в маленькому місті? Ми могли б допомогти. Адже ми надали в міліцію адресу Суровицької, її адресу, телефон. Розшукали б і Бреславського. Адже тільки слідчі одержують за це гроші», - зазначила правозахисниця.
О.Кабашна також зазначила, що існує реальна особа педофіла, який залишається на волі. Вона наголосила, що психологи говорять про те, що людина, яка вчинила такі дії, не зупиняється, а продовжує здійснювати їх і далі.
Також, на думку правозахисниці, Т.Суровицька не мала права не давати свідчень щодо В.Бреславского: він не є її родичем, стосовно яких закон дозволяє це робити.
О.Кабашна вважає, що замовчування викладених нею фактів комусь вигідне, а на слідство чиниться тиск. Відмова в порушенні кримінальної справи у неї «викликало здивування». Вона має намір оскаржити рішення до вищої інстанції.
«Поки що в нас немає на руках самої відмови. Коли ми її одержимо, то вирішуватимемо, як діяти далі, - сказала О.Кабашна. – Є причини такого рішення, ми намагаємося їх зрозуміти і надати гласності».
Як повідомляв УНІАН, на підставі заяви керівника Миколаївської обласної жіночої асоціації «Дана», миколаївської правозахисниці О.Кабашної Жовтневий райвідділ Миколаївської області відкрив кримінальне провадження щодо звинувачення матері О.Макар – Т.Суровицької в «можливому здійсненні нею злочинних дій» стосовно доньки. Заява надійшла до Жовтневого райвідділу 21 листопада 2012 року.
В ході перевірки правоохоронці повинні були з'ясувати можливі дії Т.Суровицької щодо доньки за ст. 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми або інша незаконна угода про передачу людини), ст. 154 (примушення до вступу у статевий зв'язок), ст.166 (злісне невиконання обов'язків з нагляду за дитиною або особою, над якою встановлена опіка), ст. 302 (створення або утримання місць розпусництва і звідництво), ст.303 (сутенерство і залучення особи до заняття проституцією).
У програмі «Oдин за всіх» на телеканалі «CTБ» прозвучала характеристика O.Maкap, яку надали суду працівники Широколанівської спеціалізованої школи-інтернату, де кілька років вчилася дівчинка. B ній говорилося, що якийсь Бpecлaвcький забирав до себе Оксану на канікули, після чого дівчинка в інтернаті признавалася, що той її розбещував і ґвалтував. Caмa T.Cypoвицькa заявляла в ході судового розгляду, що Бpecлaвcький приставав до її малолітньої дочки.
Як написала в заяві в міліцію О.Кабашна, Т.Суровицька «фактично дала згоду на передачу Оксани в сексуальне рабство, не займалася її вихованням і сприяла трагедії, що сталася потім».
9 березня 2012 року в Миколаєві троє молодих людей заманили на квартиру 18-річну О.Макар, зґвалтували її і підпалили, намагаючись приховати сліди злочину. В результаті одержаних травм дівчина померла.
