У результаті жорстоких дій російської армії у селах і містечках Київщини загинули сотні невинних українців. Серед них - Ірина - жінка із Бучі, фото з червоним манікюром якої стало одним із символів звірських убивств "Бучанська різанини".
Донька Ірини - Ольга - написала в Instagram пронизливий болем текст про маму.
Вона розповіла, що вже минув місяць, як загинула її мама — рівно стільки вона не отримувала звісток від неї, бо Буча була окупована.
"Сьогодні рівно місяць, з того дня, як мама більше не напише мені: як справи у маминої мишки? І побачивши, що я довго не відповідаю на смс (понад 1 хвилину, як правило) вона б відразу почала звонити і питати, чи ніхто мене не образив? Маааа, хто мене може образити, всі ж тебе знають, відповідала я їй. Бо так вона любила, що голіруч пішла б давати щеглів тому, хто скривдив близьких їй людей", - згадала Ольга маму, і додала, що майже не може плакати.
"Повертаючись додому, там де для кожної людини, як мені раніше здавалось, найбезпечніше місце… її розстріляли, посеред вулиці, не доїхала 15 хвилин… кулею в розмір з мій палець. Для посторонніх, та тих хто дивиться новини, ця інформація звучить, трохи по-іншому. Хтось взагалі сумнівається, що там не актор. А для мене це жива картинка, котра знову і знову постає в мене голові. Війна прийшла не тільки в мою країну. Вона прийшла у мій дім і забрала, ні, точніше вкрала… мій всесвіт. Кожного разу, коли я думаю про це, моє нутро болить так, що хочеться рвати його наживу. Стало забагато місця навкруги, хочеться постійно кудись притулиться і дуже тісно у власному тілі, напевно від того його постійно тошнить. Сьогодні рівно місяць, з того дня, як скривдили її. А все що я можу це просто плакати, ба інколи навіть це не виходить", - написала жінка.
Ольга розповіла, що російські окупанти застрелили Ірину майже поруч з її домом. Вона додала, що дізналася, про смерть матері в день її народження, але поки не може ані похоронити матір, ані забрати її тіло, бо треба провести судмедекспертизу: Ірина є одним із доказів звірств російських окупантів в Україні та геноциду проти українців в Бучі.
"Ти дала змогу тебе знайти в свій день народження, але я досі не можу забрати навіть твого тіла, бо вас там так багато і вас всіх разом кудись забрали. Вони кажуть куди, але не кажуть чи ти в них є. Вони не знають, бо на жаль вас там так багато. Їм треба знати від чого ти померла. Розумієте, чому я не можу мовчати!!! Бо постраждавши від рашистів, я маю чекати поки проведуть якусь експертизу, бо їм треба час… Європі треба довести, що у нас відбувається, бо їм фото мало, їм слів мало… треба, щоб було на папері. На папері вони напишуть, що тебе дійсно вбили і це геноцид. І його навіть колись надрукують в історію… Але я гадаю, може якщо б в книжках з історії писали не "сухі" факти з цифрами, а змогли передати хоч 1% того, що відчувають зараз люди… то більше б ніхто не захотів цих кричущих "можем пАвтарить"", - написала жінка.
Нагадаємо, як писав УНІАН, вбиту росіянами в Бучі жінку впізнали по червоному манікюру - пані Ірину впізнала місцева візажистка, яку жінка відвідувала напередодні війни.
"Бучанська різня": що відомо
Російські військові ґвалтували та вбивали українців у населених пунктах Київської області, які раніше були окуповані.
Під час захоплення Бучі окупанти вбили десятки мирних жителів, тіла жертв хаотично розкидані вулицями міста. На багатьох тілах були білі пов'язки, що вказувало на те, що люди були беззбройні.
У місті Буча Київської області у братській могилі вже поховали 280 місцевих жителів. За словами міського голови Бучі Анатолія Федорука, на вулицях лежать тіла вбитих людей, деякі з них – підлітки 14 років.
Російські окупанти в Бучі у підвалі будинку влаштували собі казарму, а в приміщенні поряд – тортурну, де розстрілювали мирних жителів.
Крім того, окупанти зв'язували дітей та ґвалтували дівчаток.
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що правоохоронці зафіксували на Київщині вже 1200 воєнних злочинів станом на 5 квітня.
