Власникам житла важливо знати, чи впливає прописка на право власності. Адвокат адвокатського об'єднання "Globa&Globa" Іван Краснов розповів УНІАН усе, що варто знати щодо цього питання.
- Право власності на квартиру та прописка - що потрібно знати
- Чи дає прописка право на квартиру
- Коли прописка дає право на спадщину - викриття міфу
Право власності на квартиру та прописка - що потрібно знати
"Прописка - це радянський термін, якого немає в українському законодавстві. Сучасний термін, який є в нашому законодавстві, - "реєстрація місця проживання". Але в побуті слово "прописка" продовжують активно використовувати", - зазначив він.
За словами адвоката, реєстрація місця проживання або перебування регулюється постановою Кабміну №265. Законодавство передбачає, що якщо особа проживає в якомусь місці понад 30 днів, то вона зобов'язана там зареєструватися. Людина, зареєстрована в певному житловому приміщенні (квартирі або будинку), отримує право на законних підставах там перебувати - проживати, користуватися приміщенням.
Краснов додав, що варто розрізняти категорії осіб, зареєстрованих за певною адресою, у розрізі співвідношення з власником житла:
- члени його сім'ї;
- наймачі приміщення.
Адвокат пояснив, на що дає право прописка.
"У членів сім'ї та наймачів будуть різні права. Про те, які права мають члени сім'ї власника житла, йдеться у 156 статті Житлового кодексу", - наголосив він.
Зокрема, такі особи мають право:
- Користуватися житлом нарівні з власником (якщо під час заселення не було підписано угоду про порядок користування приміщенням).
- Можуть вселяти в займане ними приміщення інших членів сім'ї, якщо власник нерухомості на це дасть згоду (згода власника не потрібна, якщо йдеться про вселення до батьків їхніх дітей віком до 18 років). Крім того, прописані члени сім'ї без згоди власника житла можуть прописати своїх дітей.
- Якщо сімейні стосунки з власником житла припинилися, то особи все одно не втрачають право користуватися приміщенням, яке вони займають.
- Коли йдеться про наймачів, то їхні права, як правило, регулюються договором найму, укладеним із власником або його представником. Але основне їхнє право, передбачене законодавством, - користуватися приміщенням. А деталі щодо користування житлом можуть бути прописані в угоді.
Тепер перейдемо до того, як прописка впливає на право власності.
Чи дає прописка право на квартиру
За словами Краснова, "прописка" не впливає на право власності і не дає право на частку у квартирі чи в будинку, оскільки реєстрація місця проживання надає лише право на користування приміщенням.
"Думка про наявні права на частку у квартирі, якщо є "прописка", - пережиток Радянського Союзу, за часів якого не було права на приватну власність. У СРСР житлові приміщення не передавалися в приватну власність, а фізичні особи заселялися в житло на підставі ордерів, які видавалися на неї (інколи - і на членів її сім'ї), а потім повинні були там прописатися", - пояснив він.
Як додав адвокат, пізніше, коли Україна стала незалежною, завдяки такому ордеру громадяни отримали право на приватизацію житла, тобто змогли отримати його в приватну власність. Приватизація здійснювалася на осіб, які були вказані в ордері та прописані у квартирі. Наразі право на приватну власність є самостійним і непорушним, і реєстрація місця проживання не дає особі права на частку в житлі.
Крім того, як виявилося, помилково вважати, що прописка дає право на спадщину.
Коли прописка дає право на спадщину - викриття міфу
Краснов наголосив, що смерть власника житла жодним чином не впливає на право зареєстрованої особи користуватися таким житлом, і байдуже, чи громадянин був родичем померлого, чи наймачем. Однак після смерті власника право власності на житло отримають його спадкоємці. До нового власника перейдуть і, зокрема, обов'язки наймодавця (це передбачено у 814 статті Цивільного кодексу).
"Фактично особи, які "прописані" в житлі та користуються житловим приміщенням, навіть у разі смерті власника мають право й надалі там жити, доки в житла не з'явиться новий власник, з яким потім користувачам треба буде оформити свої стосунки - приміром, продовжити з ним договір найму чи змінити його, або й надалі просто проживати разом як членам сім'ї", - пояснив Краснов.
Адвокат додав, що питання спадкування врегульовані 6 книгою Цивільного кодексу. Для вступу в спадщину передбачено механізм, згідно з яким спадкоємець зобов'язаний протягом 6 місяців після смерті спадкодавця подати нотаріусу або до органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Але таку заяву не потрібно подавати спадкоємцям, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час його смерті (про це йдеться в частині 3 статті 1268 ЦКУ). Вважається, що такі особи автоматично прийняли спадщину.
Вони мають звернутися до нотаріуса із заявою "Про оформлення прийнятої спадщини". Строк подання документа не обмежений 6 місяцями. Саме реєстрація місця проживання за однією адресою є підтвердженням постійного проживання спадкоємців зі спадкодавцем.
Іван Краснов навчався у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Спеціалізується на податковому та корпоративному праві, займається представництвом у судах. Працює в Адвокатському об’єднанні «Globa&Globa».
