Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (№4157).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 317 народних депутатів із 370, зареєстрованих в сесійній залі.
Читайте такожУ МВС пояснили, чому не вдалося врятувати 15 людей під час пожежі в Харкові
Які будуть штрафи за порушення вимог пожежної безпеки
Законопроектом у Кодексі про адмінправопорушення встановлюється, що порушення встановлених законодавством вимог техногенної та пожежної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1 тис. 700 грн) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 3 тис. 400 грн).
У чинному положенні встановлюється відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 грн 50 коп. до 119 грн) і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 грн).
Початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов’язковим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 тис. 550 грн до 3 тис. 400 грн).
Нині ж ідеться про штраф на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб - від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 грн до 1 тис. 700 грн).
Завідомо неправдивий виклик аварійно-рятувального формування, поліції, екстреної медичної допомоги тягне за собою накладення штрафу від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 тис. 400 грн до 10 тис. 200 грн). Нині в законі йдеться про покарання за це у вигляді штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).
Серед іншого, невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або створення перешкод для їх діяльності - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 60 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 тис. 20 грн до 3 тис. 400 грн) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 тис. 700 грн до 8 тис. 500 грн).
У чинному положенні за таке пропонується карати попередженням або накладенням штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 грн 50 коп. до 119 грн) і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 грн).
Читайте такожВрятовані з пожежі у Харкові розповіли про умови утримання в будинку для літніх людей
Посилення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з пожежної безпеки: які планують покарання
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проекту закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки» (№ 3931).
За це рішення проголосували 265 народних депутатів.
Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185-14 «Створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок».
Нею передбачено штрафи за таке перешкоджання в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн), а за повторне протягом року вчинення правопорушення після накладення адміністративного стягнення передбачений штраф у розмірі від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. до 51 тис. грн).
Серед іншого, також передбачається надати поліції право на адміністративне затримання у разі створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки пов’язаної з проведенням перевірок.
Крім того, передбачено надати можливість суддям районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-14 Кодексу.
Ряд депутатів наголошували на тому, що штрафи, передбачені в законопроекті, є надто високими. Також наголошувалося на недопустимості ухвалення норми про адміністративне затримання. Йшлося про те, що це призведе до тиску на бізнес та корупційної складової.
Читайте такожУ Харкові помер один із врятованих під час пожежі у будинку для людей похилого віку
Пожежа у Харкові: що відомо
Як повідомляв УНІАН, 21 січня у Харкові у двоповерховому житловому приміщенні, переобладнаному під будинок для літніх людей, сталася пожежа, внаслідок якої загинули 15 осіб, 5 госпіталізували.
За фактом пожежі поліція відкрила провадження за ч. 2 ст. 270 (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України.
Слідчі перевіряють чотири основні версії виникнення пожежі: внаслідок підпалу, внаслідок необережного поводження з вогнем в побуті або з електроприладами, а також через замикання електромережі.
Кабінет міністрів створив урядову комісію під головуванням міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова з розслідування причин пожежі.
Правоохоронці затримали і повідомили про підозру чотирьом особам, серед них - власник домоволодіння, який здав будівлю під пансіонат, орендар будинку та його дружина - директор приватного підприємства, яка фактично керувала закладом, а також адміністратор.
23 січня усім підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
