
На сьогодні в Україні є багато спеціалістів, але немає цілісної системи психологічної реабілітації військових, їх підготовки до мирного життя, бо все працює фрагментовано.
Про це сказав Святослав з позивним "Лівсі" під час круглого столу в рамках спільної ініціативи громадських діячів, представників держсегменту, ветеранів та військових за підтримки УНІАН. Він в минулому військовий парамедик, бортовий стрілок, командир взводу та роти, а у звʼязку з пораненнями далі служить, як військовий, клінічний і кризовий психолог.
Також є власником мобільного реабілітаційного центру, працює з командою психіатрів, котрі використовують інноваційну, сучасну психореабілітація, ШІ-реабілітацію за допомогою роботів.
Святослав зазначає, що коли бачить через що проходять побратими кожного дня, як ламається тіло і психіка, то розуміє важливість своєї роботи.
"І найважче - не коли відбувається бій, а вже після нього. Коли побратими починають руйнувати самі себе після повернення. Частини з них вже немає в живих, бо не отримали вчасно психологічну допомогу", - додав він.
За його словами, проблема в тому, що в Україні немає цілісної системи психологічної реабілітації. Святослав наголосив:
"Якщо дивитися ширше, то в нас є сильні люди, є досвід, технології, але немає системи і через це багато наших військових залишаються сам на сам. І це є дуже небезпечно. Впевнений, що ми прийдем до якоїсь системи. Але, давайте чесно, сьогодні значну частину цієї роботи держава не тягне, а прикривається результатами і картинками. І це факт. Тому цю роботу роблять військові, психологи, волонтери, тому робота не йде над стратегіями на папері, а робота ведеться з людьми".
За його словами, військові пройшли через те, що більшість навіть не може уявити. Він зазначає, що багато ветеранів повертаються з фронту і залишаються наодинці зі своїм психологічним станом.
"Банально, але після повернення людина не може спати, нормально реагувати на цивільне життя, постійно перебуває в напрузі. Найгірше, що вона не розуміє, що з нею відбувається і коли немає цілісної системи, яка цю людину підхопить, то починає справлятися сама - алкоголь, ізоляція, агресія і найгірше - саморуйнування. І ми втрачаємо людей після війни не тому, що їм не можна було допомогти, а тому що ця допомога доступна по фрагментах, але немає системи", - наголосив він.
Під час круглого столу ветеран російсько-української війни з позивним "Херсон", провідний інструктор та експерт з психологічної підготовки і адаптації військовослужбовців, військова школа "Боривітер" наголосив на важливості підготовки до того що буде далі - при переході з війни у цивільний світ. За його словами, цей процес дуже різкий і дуже часто неочікуваний.
"Люди зазвичай не розуміють, що з ними відбувається, відсутній процес передачі людини від одного спеціаліста до іншого, де кожен на своєму етапі вміє працювати", - додав він.
За його словами, процеси реабілітації повинні базуватися на розумінні проблеми - чому людина приходить з такою травмою. Захисник наголосив:
"Херсон" зазначає, що у світі є напрацювання по реабілітації, але в нас інша війна, з якою не стикалася жодна країна світу. "Тому, йдучи по темній кімнаті і намагаючись допомогти хлопцям, потрібно шукати опору і конект (йдеться про зв'язок, розуміння - УНІАН".
Психологічна реабілітація для захисників
Як повідомляв УНІАН, міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявляв про необхідність організувати належну психологічну реабілітацію бійців, які повертаються з фронту. Він сказав, що, зокрема, 60% тих, хто чинить домашнє насильство, є військовими.
За його словами, психологічна реабілітація зараз у зародковому стані. Наголосив, що якщо не підберемо фахівців, не навчимо їх, то матимемо великі проблеми після закінчення війни.
Клименко пояснив, що людина з ПТСР або іншими ментальними змінами після війни "може бути або алкоголіком, або наркоманом, або може піти у кримінальне середовище, або все це буде об'єднано між собою".