Українці обговорюють в мережі новину, як, обурений брудними вікнами поїзда «Ізмаїл-Київ», іноземець купив швабру і сам вимив вікно свого купе. Йоханнес Вамберг Андерсен виставив фото цього дійства у себе на сторінці в Facebook і написав: "Прибирати УЗ непросто, але це потрібно зробити, вірно?». У коментарях він додав, що прибирає не вперше, і зазвичай використовує для цього серветки. Але цього разу вже купив швабру. І терти "стародавній" бруд довелося довго. 

Ця, здавалося б, непримітна історія викликала бурхливі обговорення. Хтось натякнув, що пан Андерсен таким чином "привертає увагу" до своєї особи, переслідуючи якісь невідомі, але напевно грандіозні цілі. Хтось виявився присоромлений вчинком іноземця, адже "українці роками їздять з брудними вікнами і всіх все влаштовує». А хтось вважав інцидент прекрасним прикладом, як слід діяти самим - брати в поїзд швабру, засіб для чищення, і можна їхати. 

Хтось виявився присоромлений вчинком іноземця, адже "українці роками їздять з брудними вікнами і всіх все влаштовує"

Але щось заважає з цими думками погодитися. Особливо в частині "брати і все робити самим". Як одиничний, але показовий випадок, звичайно, таке прибирання має місце бути. Але робити її системною, мабуть, не варто.  Адже тоді самим потрібно постійно займатися прибиранням прибудинкової території або ремонтом дороги, писати закони або видаляти собі апендицит. Так можна домовитися до того, що і «будь-яка куховарка може управляти державою». Хоча, почекайте... адже в нас і без того "кожен з нас - президент". 

Власне, за всіма цими словесними баталіями, якось втрачається той факт, що за послуги УЗ з переміщення пасажира з точки «А» в точку «Б» пасажир платить гроші. Тільки цього року, поетапно, квитки на поїзди подорожчають на 20%. Керівництво УЗ може скільки завгодно нарікати, що перевезення збиткові. Але якість послуг, що надаються "Укрзалізницею", як продемонструвала ситуація з відмиванням вагонних вікон від "давнього бруду", не варта навіть цих коштів. 

Крім того, на миття вагонів УЗ щороку запрошує клінінгові компанії. І ті роблять це за пристойні гроші (минулого року орієнтовна ціна штатного прибирання, без урахування дезінфекції, пов'язаної з COVID-19, потягнула майже на 33 млн гривень). Але, як бачимо, недопрацьовують. 

Можна, звичайно, списувати на те, що прибирання проводиться тільки всередині вагонів. Але, по-перше, і тут пасажирам, без сумніву, знайдеться, до чого причепитися. А, по-друге, питання роботи спеціальних комплексів для мийки вагонів піднімалося ще три роки тому. Тоді вони були в Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі... Правда, не всі працювали (але що там з ними було, чи проводився ремонт, і яка ціна питання, історія - і керівництво УЗ - замовчують).

Є спеціальні люди, які за гроші мають робити певну роботу – мити вагони. І є керівництво УЗ, яке (теж не безкоштовно) має контролювати, щоб вагони були чистими

Іншими словами, є спеціальні люди, які за гроші повинні робити певну роботу – мити вагони. І є керівництво УЗ, яке (теж не безкоштовно) має контролювати, щоб вагони були чистими. І є наглядова рада УЗ (скандали навколо її зарплат і зовсім ні для кого не є секретом), яка має, вибачте за тавтологію, спостерігати, щоб керівництво УЗ не філонило свою роботу, а не «відстрілюватися» в соціальних мережах від незадоволених українців, які не розуміють, за що всі ці люди отримують від трьохсот тисяч гривень на місяць, іноді навіть не з'являючись в Україні. 

Замість всього цього УЗ стрясають скандали. Сьогодні Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка розслідує діяльність "Укрзалізниці", попросила Кабмін надати звіти про роботу членів Наглядової ради, а також інформацію про виплачені їм винагороди, які, як підозрюють депутати, були отримані неправомірно. Раніше в інфополі вже з'являлася інформація, що зарплати членів Наглядової ради УЗ перевищують норму в 30-40 разів. Наприклад, за даними економіста Бориса Кушнірука, Сергій Лещенко і Олег Журавльов за лютий 2021 року задекларували по 332 тисячі гривень, в той час, як середньомісячна зарплата рядового співробітника УЗ – трохи більше 12 тис гривень. А екс-нардеп Борислав Береза повідомляв, що УЗ, заявляючи про збитки, за два роки знайшла в «засіках» 5 млн гривень на авіаперельоти для членів Наглядової ради, а ще 2 млн - на їх харчування. 

Раніше в інформполі вже з'являлася інформація, що зарплати членів Наглядової ради УЗ перевищують норму в 30-40 разів

Тому весь сором описаної ситуації з небайдужим іноземцем Йоханнесом Вамбергом Андерсеном не в тому, що українці чогось не помічають і живуть, скажімо прямо, в лайні. А в тому, що українці недостатньо організовані, щоб вказати всім цим людям в «Укрзалізниці», що декому з них пора піти з насиджених крісел, а тим, хто залишився, слід зменшити свої зарплатні апетити. Тому що поки вони, м'яко кажучи, не відпрацьовують витрат на своє утримання. 

Тетяна Урбанська