Касаційний цивільний суд Верховного суду виніс остаточне рішення у справі про 890 га в місті Буча Київської області. Оскаржене раніше прокуратурою області рішення про розпорядження землею в межах населеного пункту було визнано законним, що повністю знімає з жителів міста ризики вилучення у них земельних ділянок і сумніви в законності землекористування.

Фрагмент відповідного рішення Верховного суду на своїй сторінці в Facebook оприлюднив секретар Бучанської міської ради Тарас Шаправський.

Рішення, яке оскаржила прокуратура, було винесено Бучанською селищною радою в 2002 році і стосувалося врегулювання питань землекористування Бучанської лісогосподарської установи, яка частково обслуговувала територію, умовною площею 890 га в межах селища Буча. За даними міськради, це третина території Бучі, на якій проживає понад 26 тис. жителів, перебуває понад 6 тис. приватних і 120 багатоквартирних будинків, школи, садочки, медичні установи, дороги, а також будівля прокуратури, об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, гаражі, церкви, цвинтарі, ведуть господарську діяльність понад 700 суб'єктів підприємницької діяльності.

На думку представників прокуратури, мова йшла про земельні ділянки «Бучанської лісової дачі» поза населеним пунктом, покритих лісом першої категорії, тому розпоряджатися ними повинен був Кабмін. Незважаючи на те, що рішення 2002 року було неодноразово перевірено і підтверджено, в 2014 році обласна прокуратура подала позов про визнання його незаконним і Ірпінський міський суд виніс відповідне рішення. Протягом семи років юридичне управління Бучанської міськради в судах доводило, що громада мала право розпоряджатися своїми землями, посилаючись на документи радянського періоду, згідно із якими «спірні» землі вже були частиною населеного пункту задовго до 2002 року.

Зокрема, мова йде про виявлені в ході проведення ремонтних робіт у 2017 році архівних документів, серед яких «Справи з обліку земель графічним способом Києво-Святошинського району Київської області» 1961 і 1975 років. Згідно із цими документами, вже в цей період до складу селища Буча повністю входила територія так званої «Бучанської лісової дачі». При цьому відомостей про наявність на цій території лісу в документах не виявилося. Ці документи стали нововиявленими обставинами, на підставі яких вдалося домогтися перегляду справи в суді.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що «спірна» ділянка в 890 га вже знаходилася в межах території громади Бучі в 2002 році, статусу лісу першої категорії не мала, а значить місцева рада мала повне право розпоряджатися ним, виділяючи землі фізичним та юридичним особам. При цьому суд підтвердив раніше встановлені факти, що матеріали лісовпорядкування 1980-х років, на підставі яких будувала свою доказову базу прокуратура, не були затверджені Держлісагентством, а отже вони не можуть бути офіційними документами, що підтверджують статус лісу. Раніше повідомлялося, що проти осіб, які надали прокурорам документи невідомого походження, відкриті кримінальні провадження за фактом фальсифікації доказів.

23 квітня 2020 року Ірпінський міський суд скасував рішення 2014 року про визнання незаконним рішення про розпорядження землею за 2002 рік.

6 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд підтвердив це рішення. Верховний суд своїм рішенням ухвалив підтвердити обидва цих документа і залишити касаційну скаргу прокуратури без задоволення.

«Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає», - сказано в документі.

Раніше коментуючи попередні рішення судів щодо «спірних» 890 га в Бучі, Шаправський відзначав, що позов прокуратури і подальші рішення судів після 2014 року ставили під ризик позбавлення законних прав на землекористування понад 26 тис. жителів Бучі, які отримали земельні ділянки за останні 20 років .

«Прокуратура пригрозила жителям Бучі виселенням, поверненням ділянок у державну власність. Таких позовів були десятки, під «каток» потрапили і соціально незахищені сім'ї, і сім'ї воїнів АТО, а також будинки деяких громадських активістів, які виступали за «повернення 890 га лісу державі». Потім мали місце гучні обшуки, пред'явлення підозр і навіть відсторонення мера від посади», - писав тоді Шаправський.

Також варто нагадати, що у своїх свідченнях, опублікованих в листопаді 2017 року, екс-заступник начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Дмитро Сус розповідав, що глава департаменту Володимир Гуцуляк за вказівкою генпрокурора Юрія Луценка вимагав у нього порушити і розслідувати кримінальну справу проти Федорука за фактом “розкрадання” 890 га лісу в Бучі незважаючи на відсутність будь-яких реальних доказів та безпідставність звинувачень.