Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив про готовність свідчити у справі Офісу генерального прокурора України.
Про це Ігор Макар повідомив у коментарі "Суспільному".
Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.
"Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше - щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи приблизно в грудні. Офіційного допиту не було, але сьогодні зі мною зв’язувалися українські спецслужби. Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України", - розповів він.
Макар також зазначив, що планує прилетіти у Київ, але поки не знає коли, бо це залежатиме від спецслужб України.
"Я планую прилетіти у Київ. Не знаю, коли. Це залежить від спецслужб України. Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність чи будуть якісь факти, я, звісно, буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, - я готовий", - сказав Макар.
За його словами, особа, що зробила запис тих розмов та з якою розмовляє глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готова свідчити у справі. Наразі цей анонімний ексспівробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі.
Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського спецназу ще у 2012 році від анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі.
Тоді, стверджує Макар, він почув на записах ім’я свого друга Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка, де раніше сам був керівником "розстрільної групи", яка займалась смертними вироками. Книгу Алкаєва у 2007 році видав Шеремет.
Макар розповів, що саме через присутність у цих розмовах прізвища його друга, він спочатку передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати тому життя. За його ж словами, залишаються живими екскомандир бригади спецназу Володимира Бородач та начальник відділу МВС Білорусі по боротьбі з корупцією В'ячеслав Дудкін, чиї імена також фігурували у обговореннях співробітників спецслужб.
Відповідно до плівок, планувалась ліквідація ще й російського політолога Андрія Суздальцева.
"Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза", – повідомив викривач.
Він також пояснив, чому не зробив цього раніше. Макар вважає, що у цьому б випадку існувала б загроза його життю, проте чому він не оприлюднив записи, коли Шеремета вбили, він так і не сказав.
"Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета.
Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні", – пояснив він.
Білоруський слід у вбивстві Шеремета: що відомо
- 4 січня білоруські активісти оприлюднили аудіозаписи, які нібито свідчать про підготовку вбивства Шеремета співробітниками Комітету держбезпеки Білорусі. Вони стверджують, що аудіозапис був зроблений 11 квітня 2012 року нібито в кабінеті на той час голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева.
- У Національній поліції України заявили, що отримали документи та аудіозаписи про можливих замовників вбивства журналіста, і розслідують їх.
Вбивство Шеремета: подробиці
- Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля.
- 12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що в причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, дитячого кардіохірурга Юлію Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугар.
- Слідство вважало, що Антоненко був організатором вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто журналіста, а Дугар напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
- 21 травня Антоненко, Кузьменко і Дугар додали ще дві підозри, а також змінили зміст попереднього. Їх справу розглядає суд присяжних.
- Антоненко перебуває під вартою. Кузьменко перебуває під домашнім арештом, Дугар - під заставою.
